Начурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Начури́ти, -рю, -ри́ш, гл. = Надзюрити. Дощ не начурив по остреву у сіно. Шух. І. 170.