Находити

Находи́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Пройти много, извѣстное разстояніе. 2) Сдѣлать извѣстное количество работы, во время которой приходится ходить. Поспішаюся, бігаю, коли полічила, аж півпасма лишнього находила ( = наснувала на оснівницю). Чернигов. г.

Нахо́дити, -джу, -диш, сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. Ном. № 1420. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. МВ. (О. 1862. І. 95). За наші гріхи находять ляхи. Ном. № 865. Находили на неї якісь страхи. Найшла буря вітряна. Єв. Л. VIII. 23. Чом на тебе не находе лиха година та нечиста сила? Подольск. г. Як найду я з своїми боярами, то я тебе візьму од рідного батенька. Рк. Макс. 3) Только сов. в. — дитину. Родить ребенка. Найшла собі дочку.