Натина
Натина, -ни, ж. 1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.
Зміст
Сучасні словники
НА́ТИНА, и, жін., діал. Дика лобода. На протилежнім кінці картопляної нивки з-посеред високих рядків і напіввисохлої патини мигнула йому чорна, обстрижена голова одного з братів (Іван Франко, VI, 1951, 144); Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові, і вона разом із Сонею одразу зникла (Степан Васильченко, II, 1959, 194).
Натина — дика лобода. Звідси й назва страви з молодої дикої чи городньої лободи. Також добавляли молоді пагінці кропиви, кропу, цибулі. Натину з кукурудзяним борошном готували переважно на західних територіях України.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Спосіб приготування натини: https://ua-kyxap.livejournal.com/62653.html
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 201.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 212.
Зовнішні посилання
https://ua-kyxap.livejournal.com
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0
