Насукати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Насука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).