Насторошувати, -шую, -єш, сов. в. насторо́шити, -шу, -шиш, гл. = Насторочувати. Маруся так уші й насторошила, щоб чути все, ща будуть говорити. Кв. І. 72. (Кіт) уші насторошив. Сим. 230.
