Налисник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Налисник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці нестемнісінько, як налисники московські. Ном. № 457. 2) Дати налисника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б’ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, і там дано у груди и т. д. КС. 1884. І. 28.
