Назирати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Назира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. назирнути, -рну, -не́ш, гл. 1) Наблюдать, наблюсти, присматривать, присмотрѣть. І назирали його, чи зцілить у суботу. Єв. Мр. III. 2. Назирай орлиним оком сирітськую хату. К. Досв. 105. Цікава Масюківна назирала гостя з вікна. Левиц. Пов. 196. 2) Видѣть, увидѣть. Що оком назирне, пліндрує. К. ЦН. 253. 3) Навѣдываться, навѣдаться.
