Наділ

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Б.Д Грінченка

Наділ, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. Полт. у.

Публічний електронний словник української мови

Наділ: 1. Дія за значенням наділити, наділяти. Між людьми із давніх-давен ідуть чутки про наділ землі (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1950, 32). 2. Ділянка землі, яку отримувала селянська сім'я для користування. Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар'янівської громади (Панас Мирний, III, 1954, 67); Гнат ще здалеку побачив свій наділ. Він чорнів, як і всі наділи, що були по цей бік шляху (Петро Панч, В дорозі, 1959, 46);

Словник синонімів

Наділ – 1.(землі) ділянка; 2. Нагорода; 3. Пай, пайка, частка.


Джерела та література

1.Словник Бориса Грінченка

2.Словник української мови: в 11 томах. — Т. 5, 1974. — С. 69.

3.Словник синонімів української мови: у 2-х томах. – Т. 2, 2001.

Зовнішні посилання

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30190-nadil.html

http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

http://studopedia.com.ua/1_23817_sinonimi-v-ukrainskiy-movi.html