Надійно

Надійно, нар. Надежно. Не надійно. Нѣтъ надежды. Не надійно, щоб сі любощі скоренити. Г. Барв. 536.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАДІЙНО. Присл. до надійний. Об'єднані сили соціалістичного табору надійно гарантують кожній соціалістичній країні захист від посягань з боку імперіалістичної реакції (Програма КПРС, 1961, 17); Було прохолодно, подихало північним вітерцем, але весна вже надійно взяла все під свою владу (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 101); // у знач. присудк. сл. Без хвилювань; спокійно, впевнено. Він роздягся.. І якось аж надійніше стало: шинель на ключці й шапка — дома вже буде (Андрій Головко, II, 1957, 21); З ним завжди надійно, навіть затишно, бо для нього не може існувати нічого непередбаченого... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 175). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 69.