Надсилати

Надсила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. надіслати, -дішлю́, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Лист надіслав просто у волость. Г. Барв. 410.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НАДСИЛА́ТИ, аю, аєш, недок., НАДІСЛА́ТИ, надішлю, надішлеш, док., перех.

1. Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. Будьте ласкаві [до Франка] — прийміть участь у нашому Збірнику своєю працею і надсилайте матеріал (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Колишній товариш по засланню, польський революціонер Броніслав Залеський, розпродував у. Польщі й Литві Шевченкові малюнки і надсилав йому виручені гроші (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 56); — Мамо, а посилку ми татові швидко надішлемо? — якось не витримує і питає Серьожа (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 73); Вже скоро місяць, як я одержав батькового листа, а, відповіді ще не надіслав (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 17); * Образно. Несподівано фашист почав надсилати снаряди на цей берег, на переправу (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 196).

2. Направляти кого-небудь кудись з певною метою. — От нам привели дівчинку, вона загубилася, ми її до вас надсилаємо (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 80); [Пан Стась:] І ото не спромоглися, щоб надіслати сюди сотню-другу жовнірів? (Степан Васильченко, III, 1960, 226); Надіслали до Центральної ради своїх послів і українські губернії та Ради депутатів великих міст (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 84).

Словник синонімів

ВІДПРАВЛЯ́ТИ (пересилати що-небудь адресатові, замовникові тощо поштою, телеграфом, транспортом, передавати через когось і т. ін.), ВИСИЛА́ТИ, ВІДСИЛА́ТИ, СЛА́ТИ, ПОСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ПРИСИЛА́ТИ, АДРЕСУВА́ТИрідше,ПОДАВА́ТИрідко,НАДАВА́ТИдіал. - Док.: відпра́вити, ви́слати, відісла́ти, посла́ти, надісла́ти, присла́ти, пода́ти, нада́ти. Багато таких суден тепер списують, ріжуть, вантажать на платформи й відправляють на металургійні заводи (О. Гончар); Разом із цим листом висилаю.. оповідання "Під мінаретами" (М. Коцюбинський); Юля відіслала документи в медичний інститут (Григорій Тютюнник); Він сотню рублів у рік получа.. Додому ж ніколи нічогісінько не шле (Панас Мирний); Шевченко посилав свої твори за кордон Міцкевичу (М. Рильський); Незабаром.. Мотря надіслала мені в школу листа (С. Васильченко); Вона частенько присилала мені записки, просячи одвідати її (Леся Українка); Друзям на ближні і дальні кордони я адресую листи (П. Дорошенко); Переді мною стояв солдат.. - подавав телеграму (С. Хоткевич); Вранці він.. пішов сам на станцію надавати листа (П. Козланюк). ПОСИЛА́ТИ (давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати кудись, до когось з певною метою), СЛА́ТИ, ВИСИЛА́ТИ, НАДСИЛА́ТИ, ВІДРЯДЖА́ТИ, ВІДПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ВІДДАВА́ТИ, НАРЯДЖА́ТИ, ГНА́ТИрозм., ГОНИ́ТИрозм., КИДА́ТИрозм.; ПІДСИЛА́ТИ (з таємною метою); ВИСТАВЛЯ́ТИ (також на бій чи змагання); КОМАНДИРУВА́ТИрідко (про офіційне відрядження); ДЕЛЕГУВА́ТИ (від якоїсь групи людей). - Док.: посла́ти, ви́слати, надісла́ти, відряди́ти, відпра́вити, напра́вити, відда́ти, наряди́ти, погна́ти, ки́нути, підісла́ти, ви́ставити, командирува́ти, делегува́ти. Пильно стежив [батько] за Артемовою наукою .. Сам і посилав у школу, і дома роботою не завалював (А. Головко); - А що ж ти, може, думаєш брати її за себе? - Буду сватів слати в неділю (Марко Вовчок); Сторожує тут [на фермі] тітка Гаманка, часто замість себе вона висилає батька, діда Гордія (Ю. Мушкетик); - Іване Володимировичу, але ж це Наркомзем надсилає студентів до вас на практику (О. Довженко); Відрядили мене якось у тилові авіамайстерні (В. Минко); Обшукавши полоненого, ми відправляємо його до штабу дивізії (І. Багмут); - Прямо не знаю, чого вас оцей робітземліс направляє сюди? - здвигає плечима лісник (М. Стельмах); - О! о! А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? (М. Коцюбинський); А вже щонайгірше було тим жонатим! Хоч розступися земля! І мати і жінка голосять, неначе на смерть наряджають (Леся Українка); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); Її гонили день у день на трудову повинність (В. Кучер); Прямо з ешелонів їх кидали в бій (О. Гончар); Тож посила [Еней] зробить умову, Як завтра виставляти рать (І. Котляревський); Навесні 1920 року Григор’єва командирували на Україну обстежити стан авіаційних заводів (з журналу); Їх делегували до коменданта станції вимагати негайної відправки ешелону (Д. Бедзик).

E-slovnik Тлумачний словник української мови

надсилати -а́ю, -а́єш, недок., надісла́ти, надішлю́, наді́шле́ш, док., перех. 1) Доставляти, посилати що-небудь поштою або через когось; присилати. 2) Відправляти кого-небудь кудись із певною метою. надсилати

Ілюстрації