Нагодитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. 1) Прійти во-время, поспѣть, попасть. Вчора пороша пала, а к білому світу старости на слід нагодилися. Мет. 123. Прийшов дячок молоденький, прийшов, не барився; чумаченько із дороги на те й нагодився. Нп. 2) Случиться, встрѣтиться, попасться. Що,... наняли? Ось іде за мною. Якась селючка нагодилась. МВ. І. 25.
