Нагло

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нагло, нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. Нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. Нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.