Навперейми

Навперейми, нар. Навстрѣчу, на перерѣзъ. Чечуга побігла, а навперейми вибіг з дрючком чоловік. Св. Л. 3.

Академічний словник

Перетинаючи що-небудь (дорогу, стежку і т. ін.), виходячи назустріч.
У знач. прийм., з дав. в. Уживається при позначенні напрямку, що перетинає що-небудь, чийсь шлях.
Перебиваючи один одного, намагаючись зробити щось першим.
Намагаючись перегнати, випередити один одного, кого-, що-небудь у бігу, в їзді і т. ін.

Михалчевський вхопив шапку, кинувся на бокові двері.. і протовпився надвір, щоб зайти навперейми і подивитись на ту гарну молодицю (Нечуй-Левицький).
Кармелюк схопив дерев'яні відра і пішов навперейми Діброві (Василь Кучер).
Усі навперейми кликали його до себе в гості (Яків Качура).
Почувалося, що він романтично закоханий у швидку їзду, ладен мчати з вітрами навперейми (Василь Минко).