Наворожити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.

Сучасні словники

НАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого-небудь комусь. — Це тобі ворожка наворожила?.. Такої правди в тім ворожінні, як світла в льоху (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 197); * Образно. Я слухаю зозулю й вірю, що вона мені не бреше. Років п'ятнадцять уже наворожила! (Юрій Яновський, I, 1954, 229). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 39.

Ілюстрації

Navoroghutu.jpg Navoroghutu1.jpg Navoroghutu2.jpg Navoroghutu3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/navorozhyty

Зовнішні посилання