Навалювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Навалювати, -люю, -єш, сов. в. навалити, -лю, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. КС. 1887. VI. 464. 3) Навалити валу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (См. Вал.). Дочки валу повалили. МУЕ. III. 155.
