М’який

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

М’який и мнякий, -а́, -е́. Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м’який. Ном. № 3234. Учора дуже холодно було, а тепер м’який вітер віє. Каменец. у. Ум. М’якенький, мняке́нький, м’яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м’якенька. Рудч. Ск. II. 15. 1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні тощо; протилежне твердий. І з журби та втоми хутко Я на мох м'який схилився (Леся Українка, IV, 1954, 176); Вона скинула плащ, умостилася зручніше на м'яких подушках (Юрій Смолич, I, 1958, 43); Земля, м'яка, як губка, теплішала під ними, нагріваючись від їхніх тіл (Олесь Гончар, III, 1959, 135); // Ніжний, пухкий (про тіло людини та його частини). Коли віл за старою звичкою.. потер м'якими долонями сиві скроні, Оксен відчув, що старий занепокоєний (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 308); // Тонкий, шовковистий (про волосся, вовну, тканину тощо). Усе таке веселе в тій хаті було, прибране..: і кужіль м'якого льону на жердці, і чорний кожух на кілку, і плетена колиска з дитинкою (Марко Вовчок, I, 1955, 124); Всідаючись, Сашко за звичкою стріпує пасмом м'якого хвилястого чуба (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42); // Свіжий, нечерствий (про хліб та борошняні вироби). Один бог знає, де вона видирала задля Пилипка шматок м'якої палянички або краєчок булки! (Панас Мирний, IV, 1955, 297); Ах, хліб, справжній, пшеничний, м'який хліб... (Василь Еллан, II, 1958, 18).

М'яка вода — вода, що має мало вапнистих солей і легко розчиняє мило. Дівчата виставляють ночви попід стріхи, щоб натекло в них м'якої, шовковистої води (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 439); М'який вагон — пасажирський вагон із м'якими сидіннями. [Ага:] Міжнародного вагона на цій лінії немає, тільки м'який (Олександр Корнійчук, II, 1955, 245); М'який капелюх — капелюх, форму якого можна легко змінювати. Кучерява сива борода, ..гарна вишивана сорочка, штани в простих чоботях, на голові чорний м'який капелюх, у руках палиця з ліщини — ото мій дядько (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 461); М'які меблі — меблі, набиті чимось м'яким або зроблені на пружинах. В кімнаті м'які меблі, стіл, завалений літературою (Дмитро Бедзик, Ост. вальс, 1959, 5).
 2. Який при натискуванні або обробці легко змінює форму, гнеться й т. ін. Графіт робить сірий чавун м'яким, отже, його добре обробляти різанням (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 47); Курбала відклав набік молоток, узяв кайло і легенькими досвідченими ударами почав відбивати шмат за шматом змішану з плямистим камінням м'яку руду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 196).
 3. перен. Який не містить у собі нічого різкого, неприємного, дратівливого; приємний для ока, слуху. До сопрана пристає тенор, плавкий, м'який та палкий (Нечуй-Левицький, III, 1956, 313); За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м'якими тонами мармуру й позолоти (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 37); Одяг її завжди простий, кольори м'які, як і погляд карих очей з-під довгих вій (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 265); 

// Тихий, приглушений, ледве чутний (про звуки). Гомоном м'яким і вільним, як шуми весняної поводі, невважаючи на вечірній час, грало й гуло все місто (Степан Васильченко, II, 1959, 10); З туману почувся м'який тупіт коня (Михайло Стельмах, I, 1962, 401); // Повільний, плавний (про рух). Хода дідова м'яка, тиха — підійде ззаду, й не почуєш. І рухи м'які, нечутні, мов кажановий літ (Олесь Донченко, II, 1956, 57); Іван Ярош ненавидячим поглядом зміряв Плачинду і м'якими кроками підійшов до нього (Михайло Стельмах, I, 1962, 236); «Луна-9» здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця! (Літературна Україна, 8.II 1966, 1).

 4. перен. Який має невиразні, розпливчасті риси, межі чогось. За останній час Настя покращала.. М'які, делікатні контури її обличчя вирівнялись, стали ще лагіднішими (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Важко було звикнути до суворого, наскрізь продутого вітрами степу, коли перед очима стояли м'які обриси зелених черкаських гаїв (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 5).

5. перен. Який легко піддається впливові; поступливий, піддатливий. [Бабич:] Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (Іван Франко, IX, 1952, 140); // Лагідний. Роман — людина ніжної і сумирної вдачі.. При його м'якому характерові іншим, зубатішим, здається, легко було б його заштовхати, перетворити в попихача, проте насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується (Олесь Гончар, III, 1959, 55).

 6. перен. Добрий, сердечний, чутливий. У дядька м'яка, тепла, привітна душа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); — Ви трохи жорстока, але така ви мені й подобаєтесь. Життя не терпить м'яких, сентиментальних людей (Іван Микитенко, I, 1957, 407); [Галя:] Він увесь такий м'який, сердечний... (Олександр Корнійчук, II, 1955, 176); 

// Який виражає доброту, ласку, ніжність (про погляд, обличчя тощо). Синій шовковий халат облягав її струнку, майже дівочу постать, а погляд був докірливо м'який і стомлений (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 14); Просто на нього ішов із м'якою посмішкою на вродливому обличчі «дядя Серьожа», брат полковниці Карташової (Петро Панч, В дорозі, 1959, 64).

 7. Несуворий, поблажливий; протилежне суворий. М'який вирок; М'яке покарання; 

// Позбавлений грубості, різкості; ввічливий. Тільки до помилок, недоліків молодших товаришів він [Я. Купала] ставився з м'якою, доброзичливою іронією (Терень Масенко, Життя.., 1960, 21); М'який докір.

 8. Помірно-теплий, несуворий (про клімат, погоду тощо). Клімат України має перехідний характер, від м'якого, вологого до континентального (Визначні місця України, 1958, 13); На узбережжі Балтійського моря зима м'яка, волога, переважають відлиги; літо прохолодне, дощове (Фізична географія, 5, 1956, 96); У третій декаді грудня 1943 року стояла м'яка, як на цю пору, погода (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 118). 

▲ М'яка група — група іменників або прикметників, основа яких закінчується на м'який приголосний. До м'якої групи належать іменники з закінченням -я (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 429); М'яке піднебіння — верхня рухома частина ротової порожнини, що має склеписту форму. Діагностиці грипу допомагає виявлення змін, що виникають у хворих на слизовій оболонці порожнини рота — м'якого піднебіння (Наука і життя, 1, 1958, 21); М'який знак — назва літери «ь». В слові «слізьми» таки треба писати м'який знак, бо так вимовляється (Леся Українка, V, 1956, 80); М'які приголосні — приголосні, під час вимови яких середня частина язика наближається до твердого піднебіння.

Рядок з абзацу