Містити

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.