Мучник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мучни́к, -ка, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. Шух. І. 104, 146. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня. Черниг. у.