Муравник

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Муравник, -ка, м. Муравейникъ. Мнж. 116. Посади кажана в муравник та тікай, щоб не чув його свисту. Драг. 34.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МУРАШНИК, мурашника, чол.

1. Конусоподібна купа з хвої, сухої трави, землі, шматочків листя й т. ін., що є надземною частиною житла мурашок. Ганна в задумі дивилась собі під ноги, копирсала нагаєм мурашник (Олесь Гончар, II, 1959, 259); Коли в мурашниках закрита частина ходів і навкруги мало повзає мурашок — чекай дощу (Наука і життя, 7, 1956, 24); * У порівняннях. За вікнами стояла ще ніч, а в приміщенні, як у мурашнику, товклися люди (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 43).

2. перен. Про велику кількість людей. Гордий, холодний, сріблясто-блідий [місяць], наче переляканий, сумно дивився на бідну землицю, на її людський мурашник і людську долю (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 207); Коло ґанку і на подвір'ї вже зібрався увесь розтривожений монастирський мурашник (Іван Микитенко, II, 1957, 405); // Про місце, де перебуває велика кількість людей. Важко простежити шлях людини в такому кипучому велетенському мурашнику, як місто з кількамільйонним населенням (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 828.

Ілюстрації

222222222.jpg 33333.jpg 111111.jpg

Медіа

http://video.mail.ru/mail/aliya-54/_myvideo/454.html

Див. також

http://yuri63.spaces.ru/files/?LI=194003382890&LII=61286005&LT=8&SN=4&from=search&link_id=1255995&read=612860

Джерела та література

Зовнішні посилання