Мудрець

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. К. Іов. V. Мудрець там физику провадив. Котл. Ен. III. 53.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980) Словник української мови

МУДРЕЦЬ, я, чол.

1. Людина, що має великий розум, досвід, глибокі знання; мудра людина. Перед мене, де причали Виноградарських човнів, Мудреці людей навчали, Щоб життя цвіло, як спів (Максим Рильський, Мости, 1948, 67); О Джамбул, ти в юності своїй, навчившись від мудреця Сююмбая говорити тільки правду, одним із перших виступав проти царів та баїв (Павло Тичина, III, 1957, 67); На голубій, оксамитній канапі сидить Анненков — величного вигляду старець із срібними кучерями і бородою, з лагідним обличчям мудреця (Іван Кочерга, III, 1956, 123).

2. Мислитель, філософ. Мудрець же фізику провадив.. І думав, відкіль взявся світ? (Іван Котляревський, I, 1952, 143); Мій Херемоне стоїку, смерть вихваляєш надміру? Хочеш мені показать вдачу і дух мудреця? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 345).

3. ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує; мудрагель. [Горнов:] Довго ще по селах отакі мудреці, як ваш писар, морочитимуть мирян (Марко Кропивницький, I, 1958, 390); — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів — довгі рублі в дурну кишеню. — Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 76).

МУДРИЙ, а, е.

1. Наділений, обдарований великим розумом; який має значний життєвий досвід; розумний, досвідчений. Мудрим ніхто не вродився (Номис, 1864, № 6500); Мудрий дід мовляв мені колись: Що вік живи, учися, стережись І пам'ятай, що є на світі свині (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 160); Червона Армія перемогла всіх інтервентів, тому що боротьбою керувала комуністична партія на чолі з мудрим Леніним (Петро Панч, Вибр., 1947, 387); // у знач. ім. мудрий, рого, чол. Про розумну, досвідчену людину. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного (Номис, 1864, № 5686); Все йде, все минає — і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? І дурень, і мудрий нічого не знає (Тарас Шевченко, І, 1963, 71); // Який виражає розум, проникливість. Я поглянув удруге в її сиві мудрі очі, щоб вгадати з них план, а заразом щоб і збагнути й настрій її душі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 284); // Написаний розумно, з глибоким розумінням і узагальненням чогось. Вчіться, діти: мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 164); Воїн і поет грузинський Ненаситний розум мав, Він не тільки мудрі вірші В'яззю мудрою писав, — Добрим людям на потребу Млин новітній малював (Максим Рильський, III, 1961, 110).

2. Який ґрунтується на глибокому розумінні чогось, на великому досвіді. Мені, було, аж серце мліло,., як хотілось, Щоб хто-небудь мені сказав Хоч слово мудре (Тарас Шевченко, II, 1953, 200); З миру по нитці — голому сорочка. Максим зарубав собі на умі, що це наймудріше правило на світі (Панас Мирний, I, 1949, 233); Лукія замислюється: І такі мудрі думки народжуються в її дівочій голові, наче їй не дванадцять років, а вдвоє більше (Олесь Донченко, III, 1956, 44).

3. ірон. Те саме, що хитрий. І на Січі мудрий німець Картопельку садить, А ви її купуєте, їсте на здоров'я Та славите Запорожжя (Тарас Шевченко, I, 1963, 333); [Водяник:] Яка ти мудра! Іди на дно! Доволі тут базікать! (Леся Українка, III, 1952, 190).

4. розм. Нелегкий, складний для виконання, для здійснення. [Галя:] Хазяйства нас не вчать. Та хазяйство не така мудра штука, щоб його у гімназії вчити (Панас Мирний, V, 1955, 134); Прийшла, значить, революція, — сидить Ілліч у Кремлі. Державою керує, мудрі справи вирішує, на білих шле червоних армійців воювати за свободу (Юрій Яновський, I, 1954, 7).

5. розм., рідко. Дуже добрий, смачний. — Ходімо, Прокопе Ригоровичу, до мене. Пазька наварила мудрого борщу (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 187); О, та мудра ж і сивуха! (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 17)


Словники України: Синонімія

МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Розкрила [Єва] путівник і удала, що вивчає розпис Троїцької надбрамної церкви з "Ликом святих дів". Потім перевела погляд на старих мудреців (О. Чорногуз); Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов); - Краще, коли б краще. Щоб кожен жив у достатках. Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); [Жук:] А ви його не покривайте. Теж знайшли мудрагеля! (А. Крижанівський); Деякі мудраки, зациклені на екології, підрахували, що якби нашій індустрії та такі ж енергоекономні технології, як у французів, то ми б не знали, куди дівати наші мільйони кіловатів (з журналу).

ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. - Слухати філософію може не всякий, але бути філософом, хоч якоюсь мірою, мусить бути кожна людина (О. Гончар); - Ви, Миколай Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); - Ох, мудрець ти в нас... Хвостиком від планети цікавишся, а спитай тебе, де живеш, де твоє місце на цій планеті, то навряд чи й зумієш на глобусі показати (О. Гончар); - Краще, коли б краще... Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); Мудрагель! Куроп'я з'їв, а сказав, що само вгризлося (приказка); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зміст українського любомудра (з газети); О, бачу я, що ви філозоф, ще й завзятий (В. Самійленко).

Фразеологічний словник української мови

МУДРЕЦЬ мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт., ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник).

Ілюстрації

Платон.jpg 0c2064bb19745db822bf18aa2e64c255.jpg 30b5a9c7895b.jpg X af59b58b.jpg

Медіа

Див. також

Мудрець, матеріал з Вікіпедії


Філософ, матеріал з Вікіпедії


Цікаві факти про філософів

Іноземні словники

http://www.thefreedictionary.com/sage sage (seɪdʒ) 1. a man revered for his profound wisdom adj 2. profoundly wise or prudent 3. solemn [C13: from Old French, from Latin sapere to be sensible; see sapient] ˈsagely adv ˈsageness n

http://www.thefreedictionary.com/wise Wise (wz), Stephen Samuel 1874-1949.

sage has the highest knowledge, the teacher of life

sage is a Wise man

sage in many cultures, especially esteemed man, often elder, endowed with wisdom, which is often attributed to the divine origin

Джерела та література

Зовнішні посилання