Моріг

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Моріг, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. НВолын. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Нп. Ум. Моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. МОРІ́Г, рогу, чол. Густа молода трава; мурава. Моріг зелений перерізується посередині.. стежкою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 458); Тихая долина, Моріг зелененький. Я стояла й визирала, Чи не йде миленький (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 50); Врешті всі ми вдяглись і сиділи на теплім морогу над кручею річки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 48); * У порівняннях. За час перебування в санаторії відросло на голові густе, як моріг, .. волосся (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 134). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 803.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Морі́г, -рогу, м. Мурава, трава. На двір, паняночки, на двір, на зелений моріг. Гол. IV. 194. На морозі добре лежати. Н. Вол. у. В темному лузі моріг зелененький, на морогу явір височенький. Н. п. Ум. моріжок. (Вівця) прожогом почесала з шляху до зеленого моріжку вхопити свіжої травиці. Мир. ХРВ. 39.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МОРІ́Г, ро́гу, ч. Густа молода трава; мурава. Моріг зелений перерізується посередині.. стежкою (Коцюб., 1,1955,458); Тихая долина. Моріг зелененький. Я стояла й визирала. Чи не йде миленький (Крим., Вибр., 1965, 50); Врешті всі ми вдяглись і сиділи на теплім морогу над кручею річки (Досв., Вибр., 1959, 48); * У порівн. За час перебування в санаторії відросло на голові густе, як моріг, .. волосся (Збан., Сеспель, 1961, 134).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 803.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

моріг -ро́гу, ч. Густа молода трава; мурава. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Моріг.jpg Моріг1.jpg Моріг2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[адреса посилання]