Моркотіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Моркотіти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.