Мисль
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. На мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. У мислях. Въ умѣ. До мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. Ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МИСЛЬ, і, жін.
1. Те саме, що думка 2. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? Де мислі слід — художньо-творчі томи? (Павло Грабовський, I, 1959, 155); Образи купчилися в його мислях, як мультиплікат кінокартини (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 353); Рости, живи — і знай, що людська мисль, Що людська творчість — це найбільша мука, Найбільша радість на планеті! (Максим Рильський, II, 1960, 103); // Здатність мислити. Сімдесят п'ять... А яка ж гостра і незглибима мисль! Тож сьогодні, як і 55 років тому, .. лунають срібними передзвонами рядки Павла Тичини: «Молодий я, молодий, повний сили і одваги» (Знання та праця, 1, 1966, 1). ♦ В мислі; У мислях; На мислі — в думках. Ой, скажи, ой, скажи, серце, дівчино, А що в тебе на мислі (Українські народні ліричні пісні, 1958, 175); Не було дівчатам вгаву: Чайченко — як на мислі, як на язиці; далі вже так стало, що тільки й мови, що про його (Марко Вовчок, I, 1955, 189); В мислях ніколи коханим тебе не одважусь назвати (Леся Українка, I, 1951, 97); Давид задумався. Може, в мислі стала перед ним постать дівчини з великими темними й сумними очима (Андрій Головко, II, 1957, 136); Літати (летіти, блукати) мислю — думати, мріяти про що-небудь. В сій думці смутно походжая І мислю бог зна де літая, Під носом бачить [Еней] коровод (Іван Котляревський, I, 1952, 253); Бачив птиці політ у весняній, розгонистій хмарі, З нею мислю летів, з нею жив, наче з другом у парі (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 248); Мати на мислі (в мислі) — думати про кого-, що-небудь. Дуже се мало, що я роблю, і я думаю, що навряд чи я скінчу коли хоч половину того, що маю на мислі (Леся Українка, V, 1956, 63).
2. Те саме, що думка 1. Да вже пан Хмельницький добрі мислі собі мав (Думи та історичні пісні, 1941, 103); Олдріджеве лице й руки допомагали йому — майже без слів викладати потрібну мисль (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 306); Найбільшою радістю для мене було усвідомлення того, що моя мисль знаходить відгук, є стимулом до роботи самостійної думки моїх молодших товаришів-учнів (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 18).
3. Те, чим заповнена свідомість; думка (у 3 знач.). Усе вона шиє та вишиває, усе за ділом, усе тож в якихсь мислях... (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Розійдіться, журні мислі; Не туманьте мого чола! (Павло Грабовський, I, 1959, 378); О тиха пристане робочого стола, Де ще на якорах дрімають вірні рими, Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (Максим Рильський, II, 1960, 18).
4. тільки одн. Система переконань, поглядів, уявлень; світогляд. Нам треба творити мистецтво, що несло б у собі високу, передову мисль (Олександр Довженко, III, 1960, 8); Вони [Бєлінський, Герцен, Чернишевський, Добролюбов] ніби знаменують сходи, якими йшла вперед і вгору революційно-демократична мисль Росії (Максим Рильський, III, 1956, 10); Для того, хто хотів би обізнатися з рівнем перекладацької мислі і з станом перекладацької справи на Україні, досить було б прослухати нараду перекладачів (Олексій Кундзіч, Діези.., 1956, 52); До вершин передової мислі свого часу Шевченко піднісся, підтримуваний і підбадьорюваний передовими російськими людьми (Радянська Україна, 5.I 1954, 2). ♦ До мислі бути (припадати, припасти, підходити, підійти і т. ін.) — подобатися, бути бажаним, приємним для когось. Було б не сватати, коли не до мислі (Павло Чубинський, V, 1874, 620); [Тетяна:] Помічаю я, що ти йому неабияк до мислі припала (Марко Кропивницький, IV, 1959, 280).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 718.
Всесвітній словник української мови
ДУ́МКА (продукт мислення; те, що сповнює чиюсь свідомість), ДУ́МА, МИСЛЬ, ГА́ДКА, МІРКУВА́ННЯ, ІДЕ́Я, ПО́МИСЕЛ[ПО́МИСЛ]книжн.,ДУ́МОНЬКАфольк.; ОЦІ́НКА, СУ́ДЖЕННЯ, ВРА́ЖЕННЯ, ПО́ГЛЯД, РОЗУМІ́ННЯ, ПОНЯ́ТТЯ, ПЕРЕКОНА́ННЯ, ТВЕ́РДЖЕННЯ, ГО́ЛОСзі сл. внутрішній, ОПІ́НІЯзах.,ЗДА́ННЯзах. (уявлення про якість, характер, значення тощо когось, чогось). Ми разом з словами набираємося і розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати і ті думки викладати словами (Панас Мирний); Сумні Василеві оповідання навели на мою душу смуток та невеселі думи (І. Нечуй-Левицький); Не згадаю гадки, Не змишлю я мислі (С. Руданський); Поділився [Федір Іванович] з ним своїми міркуваннями про сьогоднішні, на вечір призначені, дуже важливі збори (А. Головко); Була, треба сказати, в Річинського одна ідея, яка могла б обернутися в золотий потік, коли б він мав діло з розумними людьми (Ірина Вільде); Де все воно поділося? І вільний дух, й помисли про рідний край, і мужність, з якою кожен ішов на смерть (Вас. Шевчук); Все змінилося, дівчино, Над осінь смутну, Все гадає враз з тобою Думоньку одну (Олена Пчілка); Він сам не згірший за тебе психолог, тільки в нього свій підхід, своя шкала оцінок, що випливає з його досить-таки послідовного мислення (О. Гончар); Христолобенко у своїх судженнях такий непослідовний, що весь час суперечить собі (Є. Гуцало); Безліч вражень і думок висловила Ярослава того ж вечора в листі до батька (Л. Дмитерко); - Чи ви й досі дотримуєтесь поглядів свого батька? - Його погляди - якраз по мені (М. Стельмах); Сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування, негарні розуміння (Ганна Барвінок); В її понятті концерт - це тільки вокальні номери (Ірина Вільде); Взаємини між близькими людьми повинні бути простими - це було його переконання (О. Копиленко); Твердження, ніби суцільна письменність стоїть на заваді народній творчості, прийняти не можна (М. Рильський); - От поясніть мені, товариші, - сказав один з командирів, прислухаючись до внутрішнього свого голосу (О. Довженко); Не знала я тоді, що учителька в малому місті мусить числитися ще з чимось більшим, що тут є товариші праці, опінія мешканців (Уляна Кравченко); Почалася в їх тоді мова про братів, і всякі здання, помисли й надії усякі певні уявилися... (Марко Вовчок).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Види і форми
-спогади
-фантазії
-асоціації
-почуття
-переконання
-гіпотези
Думка і мислення
Думка - дія розуму, розуму, розуму. Кінцевий або проміжний продукт мислення.
Думка - це найбільш помітний елемент свідомості мислення, що відбувається в мозку; елемент, з яким кожен день має справу будь розумово здорова людина. Власне, саме мислення для свідомості представляється, як потік думок, пов'язаних між собою послідовну ланцюжок більш-менш відносяться один до одного асоціацій та ідей. Але було б безпідставно думати, що думка - це єдине, що відбувається в нашому мозку в процесі мислення. Однак свідомість фіксує і запам'ятовує лише це. Все інше відбувається поза полі видимості свідомості і тому називається підсвідомістю.
Думки можуть протікати як у формі вільних асоціацій, так і бути спрямованими свідомістю в суворій напрямку, бути логічно обґрунтованими, і слідувати у вигляді фіксованих тверджень, виведених за суворими правилами від попереднього до наступного. Останній спосіб мислення називається логікою. Логіка - це досить сильний інструмент мислення, але він не може дати нічого кардинально нового, так як протікає в строгих рамках. На відміну від творчості, яке є процесом безладнішим, плідним і не визнає жодних кордонів.
Бертран Рассел вважав: «Те, що ми називаємо думками... залежить від організації шляхів у мозку, приблизно таким же чином, яким подорожі залежать від доріг і залізничних колій» Бертран Рассел. Філософський словник. 1996 р. стор 159.
Думка і пам'ять
Про що б не була думка, вона сама по собі запам'ятовується і фіксується в короткостроковій пам'яті, приймаючи форму образу. Пам'ять, у якій зберігаються образи, інакше називається уявою. Уява дає можливість людині повертатися до потрібних думок знову і знову, перебираючи і пробуючи всілякі їх комбінації один з одним у пошуках найкращого, вносячи зміни до них або зв'язку між ними. В деякому сенсі уяву грає роль ручних рахунок, шкільної або шахової дошки, на яких пишуть або рухають фігури. У комп'ютері досить слабким аналогом короткострокової пам'яті людини є оперативна пам'ять ОЗП і регістри.
Цитати
Мысль изречённая есть ложь. Фёдор Тютчев
Мислитель має певну мету, мрійник не має ніякої. Віктор Гюго
Думати — найважча робота; ось, мабуть, чому цим займаються настільки небагато. Генрі Форд
Джерела та література
Зовнішні посилання
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
