Мечеть
Мечеть, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від’їжджати. ЗОЮР. І. 212.
Мечеть, (ти, ж?) = Мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
МЕЧЕ́ТЬ, і, жін., рідко МЕЧЕ́Т, у, чол. Молитовний дім у мусульман. Ми з Радою були у.. Філіппополі. Се дуже гарний город, в турецькому стилі побудований, з мечетями та мінаретами (Леся Українка, V, 1956, 157); Мечеті були повні туфель і людей, горів обгорткою коран, скрипіли голосами з мінаретів муедзини, схилялись на схід мулли (Юрій Яновський, I, 1958, 63); Старий хаджі Бекір-Мемет-Огли, як і всі правовірні, удруге вже подався до мечету (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 284).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
II меч`еть -і, ж., рідко мече́т, -у, ч. Молитовний дім у мусульман.
Універсальний словник-енциклопедія
МЕЧЕТЬ мусульманський храм, у якому також відбуваються збори, наради, навчання, суди; зазвичай прямокутне подвір'я, оточене галереями, із прилеглим до нього просторим колонним молитовним залом; від IX ст. відомі також ін. форми м. (часто центричні в плані), залежно від регіону; завжди багато декоровані.
Архітектура і монументальне мистецтво
МЕЧЕТЬ (араб. — соборне моління) Храмова будівля для молитов мусульман. Вівтарною частиною (міхрабом) орієнтувалась на священне місто Мекку, де знаходилось головне святилище Кааба, оголошене пророком Мухаммедом киблою — напрямом молитов всіх правовірних. Спостерігались наступні три основні архітектурні типи:
~ колонна — прямокутний двір оточувався галереями, у вівтарній частині влаштовувалось кілька нефів між колонадами;
~ айванна — посеред кожного боку прямокутного двору між галереями влаштовувались високі айвани;
~ купольна — композиційним ядром замість двора являвся просторий зал, перекритий куполом.
За цільовим призначенням М. прийнято розрізняти на: султанські (шахські, ханські, емірські), соборні (п'ятничні), квартальні, домові, поминальні, заміські, похідні, у складі інших споруд чи комплексів (текіє, медресе, караван-сараїв, мавзолеїв).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
.
Іншими мовами
Загальний народний англійсько-український словник
mosque [mɒsk, амер. mɑːsk] n мече́ть, рідк. мече́т
мече́ть f
mezquita f
