Машинка
Машинка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАШИ́НКА, и, жін.
1. Зменш. до машина 1. Кулик, який все стояв на ґанку перед людьми, вимахнув гирлигою: — Я сам вам купу грошей напечатаю! Дайте тільки машинку! (Олесь Гончар, II, 1959, 16); Закрутилося блискуче коліща кравецької машинки, зацокала голка, лишаючи на ситці рівний шов (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 191).
2. Невеликих розмірів прилад, що виконує якусь ручну роботу. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують (Леся Українка, III, 1952, 491); Познаходили [жандарми].. листівки, надруковані на.. машинці, що зветься гек-то-граф... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 76); Кухар в білому ковпаку різав на машинці свіжу телятину (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 403); // Прилад для стриження волосся. — То обстричи [обстригти]? — здогадався цирулик. — А що ж? — Чим, машинкою чи ножицями? (Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); // Те саме, що Друкарська машинка. Коли піонери розірвали конверт, вони знайшли в ньому акуратний аркушик паперу з надрукованими на машинці короткими рядками (Олесь Донченко, VI, 1957, 59). Друкарська машинка — механізм для ручного друкування тексту. За дверима раз у раз дзвонив телефон і дзвінко постукувала друкарська машинка (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 233). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 658.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Маши́нка, -ки, ж. Ум. отъ машина.
Всесвітній словник української мови
Машинка - іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | маши́нка | маши́нки |
| родовий | маши́нки | маши́нок |
| давальний | маши́нці | маши́нкам |
| знахідний | маши́нку | маши́нки |
| орудний | маши́нкою | маши́нками |
| місцевий | на/у маши́нці | на/у маши́нках |
| кличний | маши́нко* | маши́нки* |
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Машинка -и, ж. 1) Зменш. до машина 1). 2) Невеликих розмірів прилад, що виконує якусь ручну роботу. || Прилад для стриження волосся. || Те саме, що Друка́рська маши́нка. •• Друка́рська маши́нка — механізм для ручного друкування тексту. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
|
