Марнуватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Марнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Попусту пропадать, приходить въ упадокъ. Господарство марнується. Левиц.
Марнуватися
Марнуватися

Значення

МАРНУВАТИСЯ - (даремно) переводитися, гайнуватися, марнотратитися, (- землю) лежати облогом; (- господарство) ЗАНЕПАДАТИ. МАРНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.

Марнуватися

Повне значення

1. Даремно, без користі губити життя, силу тощо. Не шкода б було, якби витрачу вав сили на роботу, потрібну для нас, а то марнуюсь тільки на те, щоб було що їсти родині (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369); Тепер уже настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 39); // Витрачатися без користі. Тут писати не випадає, бо все треба то над водою сидіти, то в воду йти, то по горах блукати, а там, дивись, то втомишся, то світла, паперу чи ще чого бракує, та отак час і марнується (Леся Українка, V, 1956, 152); // Пропадати, не знаходячи застосування. Артем сів на дубки.. Ще до війни вивіз їх з лісу на новий хлів, а зараз марнувались (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40); [Паранька:] Сила, кажеш. А що ж сила, як вона марнується без ужитку?.. (Іван Микитенко, I, 1957, 55); На тебе я дивлюся сумовитий: Який багатий скарб чуття й любові Марнується розтоптаний, розбитий! (Іван Франко, XI, 1952, 296). 2. Пас. до марнувати. — Навіщо така розкіш, така пишнота? Скільки-то грошей марнується на ту розкіш!

Джерела

Джерела інформації

[1] [2]

Українські Словники

Джерело 1  Джерело 2 Джерело 3

Іноземні словники

Джерело 1 Джерело 2