Марнота

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Марнота, -ти, ж. 1) Суета, суетность. Угор. 2) Малость, ничтожная вещь.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

МАРНОТА́, и, жін. Абстр. ім. до марний 1 3; марність, суєтність. [Мартіан:] Не заслужив я слів таких від тебе. Се просто марнота й дрібна досада в тобі говорять (Леся Українка, III, 1952, 279); Руїни сірі. Галки на стіні Сидять, мов судді марноти людської (Максим Рильський, III, 1961, 274). ♦ Марнота марнот — те, що не має ніякого значення, цінності; суєта суєт.

Ілюстрації

Upl 1501403115 130169.jpg 01.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

http://sum.in.ua/s/sujeta

https://www.b17.ru/blog/67043/

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631.

Зовнішні посилання