Мармур

Мармур, -ру, м. 1) См. Мармор. 2) = Птица Кропивник. Вх. Пч. II. 7. карбонатна дрібно-, середньо- та крупнозерниста метаморфічна гірська порода, що утворилася внаслідок перекристалізації вапняку або доломіту.
В перекладі з грецької — мармур — сяючий камінь.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАРМУР, у, чол. Тверда різнокольорова гірська порода, що виникла внаслідок кристалізації вапняку; використовується переважно для архітектурних та скульптурних робіт. З розкинутими косами, що, як дві гадини, спадали на її білу шию і спускалися на мов виточені з білого мармуру плечі, стояла вона перед ним (Панас Мирний, II, 1954, 226); Нехай у бронзі й мармурі тут встануть Скульптури воїнів (Любов Забашта, Вибр., 1958, 128); Далеко за межами Закарпаття відомі закарпатські мармури: червоний, сірий, білосніжний, жовтий, чорний... (Знання та праця, 6, 1965, 20); * Образно. Урочисто пливе місяць в голубуватому мармурі хмар (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 22); * У порівняннях. А де корабель наш пробіг, Дорога там довга й широка Біліє, як мармур, як сніг (Леся Українка, I, 1951, 20);
// Виріб або вироби з такої породи. Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 267).

"Словопедія"

МАРМУР
метаморфічна гірська порода, утворена з перекристалізованого кальциту; поточна назва мармуроподібних вапняків, що надаються до полірування; в осн. використовується як будівельний, декоративний, скульптурний матеріал; в Україні - Закарпаття, Крим.

Іноземні словники

Українська-англійська Словник

МАРМУР англійська Переклад на англійська:
marble
(noun, adjv )

 crystalline limestone

Автоматичний переклад:
marble

ЯНДЕКС словари

мармур
перевод с украинского на русский
Существительное
м
мрамор

Ілюстрації

Див. також

Мармур Серед великої номенклатури застосовуваних будівельних матеріалів особливе місце належить мармуру. Використання мармуру в архітектурі не тільки надає виробам високу міцність і довговічність, але й робить сильний емоційний вплив на людину. Завдяки винятковій розмаїтості розцвічень і малюнків, кожний, хто хоча б раз стикається у своїй практиці зі зробленою красою каменю, неодмінно «занедужує» колекціонуванням, збиранням або практичною роботою із цим унікальним матеріалом
Камінь притягає й заворожує. Ніж довше вдивляєшся в складний, на перший погляд хаотичний візерунок, тим глибше проявляється неповторна структура, і тем сутужніше відірвати око. Видимо, цим обумовлена багаторічна історія застосування мармуру й неослабний інтерес до нього древніх століть до наших днів
Греки вважали мармур, каменем богів, маючи на увазі насамперед його високі скульптурні якості. Завдяки здатності пропускати світло на глибину, камінь «оживає» - довкола нього. Створюється легкий світний ореол, що повторює контури. Крім того, він має унікальні пластичні можливості. Ці властивості каменю, характерні для кращих сортів мармуру, античні майстри стали використовувати для створення чудових скульптур. Мармурові статуї немов випромінюють, теню людського тіла, камінь начебто оживає й передає стан душі
И в наші дні мармур знаходить широке застосування в повсякденній людській діяльності. Створювані з використанням каменю будинки й спорудження протягом тривалого періоду (сторіччя й тисячоріччя) зберігають свої прочностні й декоративні властивості. Тим самим, створюється середовище перебування, формується архітектура, що служить одним з головних критеріїв рівня культури нації, цивілізації й усього людства
Про практичну значимість у промисловості говорить наступне зіставлення: оборот індустрії мармуру більш ніж в 2,5 рази перевищує оборот алмазодобувної галузі. Як алмаз, так і мармуру традиційно служать для виготовлення предметів розкоші й, відповідно, орієнтовані на певний сегмент ринку. У багатьох країнах (Італія, Іспанія, Китай. Індію й т.д.) ця галузь є істотною частиною національної економіки, про що свідчать об'єми продажів і частка каменю в експортно-імпортному балансі
Росія має більший потенціал для розвитку своєї камнедобивающей і промисловості, що камнеобрабативает. Балансові запаси мармуру становлять по категоріях A+B+C1 більше 580 млн. м3. Однак на сьогоднішній день Росія ще не зайняла належного їй місця у світовому кам'яному бізнесі. Причини цього багато в чому криються у відсутності в російських камнедобивающих і підприємств, що камнеобрабативают, досвіду ефективного функціонування в умовах відкритої ринкової економіки, твердої конкуренції з боку великих іноземних компаній, підвищених вимог споживачів до асортиментів і якості товарної продукції. У середовищі конвоїрів ще тільки формується нове «ринкове» світогляд
Але не тільки ці причини відокремлюють Росію від першого місця на світовому ринку. Існують ще ряд проблем:
1. Після розпаду СРСР родовища високо декоративних різновидів мармуру залишилися в Узбекистані, і сьогодні Росія може робити тільки блоки рядової колірної гами, які на міжнародному ринку мають ціну, що не покриває витрат виробників. У Росії є Уральський мармур (в основному сіра гама), південні родовища мармурів зеленої гами (добуваються тільки маленькими блоками). Є цікаві родовища мармуру в Іркутській області (сильно нагадує граніт рожевого й рожево-червоного відтінку), у Південній Якутії й на Кольськім півострові. Але дороги до цих родовищ просто відсутні. Якщо скласти витрати на їхнє будівництво із собівартістю видобутку й переробки, то ціна добутого мармуру виходить настільки високої, що його просто ніхто не буде купувати. Дешевше купити й привезти його із Греції або Туреччини. Відсутність доріг і до менш віддалених родовищ приводить до того, що купити за рубежем готову плиту й привезти її в Росію виявляється дешевше, ніж неопрацьовані блоки із цих родовищ
2. Також не мало важливо, що виробники камнедобивающего встаткування й основні постачальники синтетичних алмазів для камнеобработки також виявилися за межами Росії, а високі мита зробили неконкурентоспроможної продукцію вітчизняних підприємств, що використовують ці комплектуючі вироби
3. Але відкрити нове родовище, побудувати дорогу й почати видобуток каменю - це далеко не все. І впевненість добувачів, що їхній камінь буде користуватися попитом, часом ні на чому не заснована. Нерідко проходять роки, поки про новий камінь довідаються й почнуть застосовувати широко. Отут теж спрацьовує стереотип мислення. Кожний архітектор або дизайнер, бачачи новинку, про себе думає: «Цей камінь я зовсім не знаю, і поки застосовувати почекаю. А застосовувати буду тільки те, що добре знаю й у чому впевнений». Загалом, будь-який новий камінь треба, як тепер прийнято говорити, «розкрутити». І довести споживачеві, що новий камінь нічим не гірше, так ще й обходиться трохи дешевше.