Марена
Маре́на, -ни, ж. 1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193. 2) Раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. Ум. Маренка. Маренка пахуча. Раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
МАРЕНА 1, и, жін. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. Синтетичні барвники повністю витіснили природні: і культура вайди, що давала індиго, і [культура] марени, з якої добували алізарин, поступово зникли (Наука і життя, 11, 1965, 25).
МАРЕНА 2, и, жін. Річкова риба родини коропових; вусач. У марени, яка населяє ділянки наших південних рік із швидкою течією, отруйливими бувають яєчники під час дозрівання статевих клітин, а також ікра (Наука і життя, 7, 1956, 27); — Колись так ловили, що насилу було додому дотириш [дотягнеш]... Лящ — по пуду! Коропи — по пуду! Марена — по пуду? (Остап Вишня, I, 1956, 155).
Словник синонімів української мови
МАРЕ́НА (річкова риба родини коропових), ВУСА́Ч. У незабруднених карпатських річках розвиваються такі оксифільні риби, як харіус, форель, головень, марена та інші (з журналу).
https://slovnyk.me/dict/synonyms/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0
Словник української мови у 20 томах
МАРЕ́НА¹, и, ж. Трав'яниста рослина з жовтими квітками та грубим кореневищем, з якого добували червону фарбу. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров (П. Загребельний); Мають протизапальні властивості препарати лікарських рослин: екстракт марени красильної, уролесан, трава споришу (з навч. літ.).
https://slovnyk.me/dict/newsum/%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0
Ілюстрації
