Маківка

Маківка, -ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107. 3) М. водяна = мак водяний. Маркев. 166. 4) Маківки. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 5) Хороводная игра (см. Мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Грин. III. 108. Ум. Маківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МА́КІВКА, и, жін. 1. Квітка маку (у 1 знач.). Подекуди лиснять червоні та білі грядки маківок, пронизаних сонцем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 191);  * У порівняннях. Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Тарас Шевченко, I, 1951, 167); Немає більшого щастя для поета, як.. бачити Україну щасливою і заквітчаною, мов ту маківку повну (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 23). 2. Плід маку; голівка маку (у 1 знач.). Вона.. ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Кожна маківка була суха-пресуха, аж дзвеніла, а всередині, як у коробочці, шелестіло насіння (Олесь Донченко, IV, 1957, 67).  ♦ Спить (спиться), мов (наче, як і т. ін.) після маківки — міцно спить (спиться). Хоч і кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки, але від мене сон утік за тридев'ять земель (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 124). 3. розм. Те саме, що вершина 1. Стовбуром своїм вона [сосна] колись розштовхала своїх сестер, винесла віти й випещену кучеряву маківку із затіненої тісноти туди, де багато волі, неба і сонця (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 84);  //  Верхня частина голови людини. З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (Іван Франко, II, 1950, 371); Він поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 55). 4. чого, розм. Те саме, що баня 2 1. Сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева (Олесь Гончар, I, 1954, 397). 5. розм. Квітка латаття. Далі ми попливли на маківки. Повний білий, як лілія, цвіт гойдавсь поверх води, між круглим широким листям (Панас Мирний, V, 1955, 349); Підкидались на хвилях білі лілеї й жовті маківки (Олекса Десняк, II, 1955, 322). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 602.

"Словопедія" 

МАКІВКА

ма́ківка  іменник жіночого роду 

• Але: дві, три, чотири ма́ківки 

МАКІВКА (у маків) голівка; П. вершок, верхівка, верхів'я, верховина, вершина; (храму) БАНЯ; (голови) щолопок, щолопочок, (гори — ще) р. щовб; пор. ШПИЛЬ. МАКІВКА 1) маковка, головка мака, маковая головка  як мака — (о цветущем человеке) как маков цвет  2) (купол церкви) разг. маковка, луковица  3) (верхушка чего-н.) разг. макушка, разг. маковка МАКІВКА

від ма́ківки до п’ят. 1.Увесь, повністю. Прибігли діти, мокрі від маківок до п’ят, щебечуть (З журналу). 2. зі сл. почервоні́ти, словосп. ста́ти черво́ним і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже. Андрій .. відчув, як кров прилинула йому до обличчя, як він ввесь почервонів від маківки до п’ят, а губи затремтіли й на пальцях рук виступив піт (І. Багряний). 

по ма́ківку. 1. у чому. У великій мірі, увесь, повністю. Київ немолодий, і вік його по пояс у землі та по маківку у спогадах, — він увесь — у сплаві часів (З газети). 2. чого, жарт. Дуже багато (справ, клопотів, турбот і т. ін.). Роботи в школах, як говориться,по маківку, а вже скоро дзвінок покличе дітей у класи (З журналу). 

як (мов, ні́би і т. ін.) пі́сля ма́ківки (ма́ківок, ма́ку), перев. зі сл. спа́ти, засну́ти і т. ін. Міцно, непробудно, дуже добре. Він (Перегуда) наряд на роботу дає звечора, а вранці, коли той наряд починають виконувати на господарстві і зчиняється лайка, Перегуда спить, як після маківки (В. Кучер); — Вночі спала? — Мов після маківки.— То все буде гаразд (М. Стельмах); Кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки (Ю. Збанацький); Спав, як після маківок (З газети); Переживши наліт, всі .. заснули, як після маку (І. Муратов). як дити́на пі́сля ма́ківки. Там Коваленко простелив газету, підклав під голову чемодан і заснув міцно й безтурботно, як дитина після маківки (П. Загребельний).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МА́КІВКА, и, ж. 1. Квітка маку (у 1 знач.). Подекуди лиснять червоні та білі грядки маківок, пронизаних сонцем (Н.-Лев., IV, 1956, 191); * У порівн. Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Шевч., І, 1951, 167); Немає більшого щастя для поета, як.. бачити Україну щасливою і заквітчаною, мов ту маківку повну (Чаб., Шляхами.., 1961, 23). 2. Плід маку; голівка маку (у 1 знач.). Вона.. ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху (Коцюб., II, 1955, 25); Кожна маківка була суха-пресуха, аж дзвеніла, а всередині, як у коробочці, шелестіло насіння (Донч., IV, 1957, 67). ◊ Спить (спи́ться), мов (на́че, як і т. ін.) пі́сля ма́ківки — міцно спить (спиться). Хоч і кажуть, що в дощову ніч спиться, мов після маківки, але від мене сон утік за тридев’ять земель (Збан., Малин. дзвін, 1958, 124). 3. розм. Те саме, що верши́на 1. Стовбуром своїм вона [сосна] колись розштовхала своїх сестер, винесла віти й випещену кучеряву маківку із затіненої тісноти туди, де багато волі, неба і сонця(Руд., Остання шабля, 1959, 84); // Верхня частина голови людини. З відкритою головою, поблискуючи лисиною на маківці, він поважно ввійшов між селян (Фр., II, 1950, 371); Він поглянув суворо на маківку похиленої перед ним синової голови (Смолич, Мир.., 1958, 55). 4. чого, розм. Те саме, що ба́ня2 1. Сонце зачервонило маківки церков, найвищі дерева (Гончар, І, 1954, 397). 5. розм. Квітка латаття. Далі ми попливли на маківки. Повний білий, як лілія, цвіт гойдавсь поверх води, між круглим широким листям (Мирний, V, 1955, 349); Підкидались на хвилях білі лілеї й жовті маківки (Десняк, II, 1955, 322). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 602. Ма́ківка, ки, ж. 1) Маковка, головка мака. 2) Цвѣтокъ мака. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна росцвітала. Шевч. 22. Дівчина почервоніла як маківка. Левиц. Пов. 107. 3) М. водяна = Мак водяний. Маркев. 166. 4) Маківки. Родъ вышитаго узора на сорочкѣ. КС. 1893. V. 278. 5) Хороводная игра (См. Мак 8), а также красивая дѣвочка, которую въ этой игрѣ, подъ конецъ пѣсни, подбрасываютъ вверхъ, представляя тѣмъ отряхиваніе мака. Грин. III. 108. Ум. Маківочка. Її ж дочка, як маківочка. Рудч. Ск. II. 49. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 399. ма́ківка (зменшено-пестливе — ма́ківочка) — квітка маку та плід, об’єкт традиційних персоніфіко­ваних порівнянь; маківка як голів­ка маку виступає в світосприйнят­ті народу як ідеальна форма для людської голови: «Голова, як ма­ківка, а в неї розуму накладено»; як квітка маку маківка — символ дівочої краси. Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); Дівчина почервоніла, як маківка (І. Нечуй-Левицький); Спиться, мов після маківки (міцно спиться); її ж дочка, як маківочка(Панас Мирний); Нема в світі цвіту цвітішого над маківочки; нема ж і роду ріднішого над матіночки(приказка). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 351.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська: poppy head    (noun   )

ЯНДЕКС словари

маківка Существительное 1. маковка, головка [мака] 2. (купол церкви) маковка 3. (верхушка чего-нибудь) макушка; маковка

Словари и энциклопедии на Академике

Макіївка — іменник жіночого роду місто в Україні … Орфографічний словник української мови маківка — кобзнув маківкою: Ударив головою. А я як кобзнув його маківкою під щеблї, то певно зломав йому зо два. [ІФ 1905] … Толковый украинский словарь маківка — и, ж. 1) Квітка маку (у 1 знач.). 2) Плід маку; голівка маку (у 1 знач.). 3) розм. Те саме, що вершина 1). || Верхня частина голови людини. 4) чого, розм. Те саме, що баня II 1). 5) розм. Квітка латаття … Український тлумачний словник маківка — ма/ківка (макова) Завершення бані над храмом чи дзвіниці, верх споруди тощо (синонім ліхтарня, порівн. главка) … Архітектура і монументальне мистецтво маківка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири маківки … Орфографічний словник української мови маківка — кы, ж. Пр. Насінна головка маку … Словник лемківскої говірки Сімаківка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови маківковий — а, е. Прикм. до маківка … Український тлумачний словник маківочка — и, ж. Зменш. пестл. до маківка … Український тлумачний словник.

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=vxAbl8m9NOU

Цікаві факти

Маківка

Гора Маківка

Ма́ківка — гора у Високому Бескиді, за 8 км на північ від Славська. Висота — 958 м. Більше читайте тут: [посилання http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0%29]

Заголовок Маківка

Підзаголовок Афоризми

Текст Голова — як маківка, а розуму — як наклано. Більше читайте тут: [посилання http://aphorism.org.ua/search.php]