Ляшок

Ляшо́к, -шка́, м. 1) Ум. отъ лях. Мет. 9. Шевч. 93. 2) Названіе вола масти песочнаго цвѣта, бѣлый съ желтымъ отливомъ. КС. 1898. VII. 41. Поляки. Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); У тікають ляшки-панки і гетьманськії полки... (Володимир Сосюра, I, 1957, 387); — Внадився оце до моїх дочок якийсь ляшок (Нечуй-Левицький, I, 1956, 122); * У порівняннях. Голий — як пляшка, а гонор — як в ляшка (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 173).