Люде

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Люде - де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Ном. № 170. Бог судить не так, як люде. Ном. № 34. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. О. 1861. XI. Кух. 13. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Ном. № 4866. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. Ном. № 11128. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Ном. № 1244. Чи пани, чи люде? Ном. № 1138. То пани, а ми люде. Ном. № 1139. Ум. людки́. (Чуб. III. 109), людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Камен. у. Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища). Ном. № 2450.

Сучасні словники

люди - люде / ї, лю / дям, людьми /, про лю / дях, мн. 1) Сукупність багатьох або декількох осіб. На вулиці повно людей. Яким законом слід пояснити, що тільки при Катерині і Миколу з'являються у нас найбільш обдаровані люди і не одинично, а повально, натовпом

Джерела

Ілюстрації