Лупцювати

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛУПЦЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 203); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Олександр Довженко, I, 1958, 218); Василь злісно лупцював тварин бичем по мордах, по ногах — по чому поціляв (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 184). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 557.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛУПЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех., розм. Те саме, що би́ти 2. Бурлаки.. миттю кинулись на осавулу і почали його лупцювать кулаками (Н.-Лев., II, 1956, 203); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив. Нікому не попускай (Довж., І, 1958, 218); Василь злісно лупцював тварин бичем по мордах, по ногах — по чому поціляв (Вол., Місячне срібло, 1961, 184). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 557. Лупцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові. ХС. IV. 32. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 382.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• 1лупцювати — ю/ю, ю/єш, недок., перех., розм. Те саме, що бити 2) … Український тлумачний словник • 2лупцювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 3гилити — лю/, ли/ш, недок., перех., розм. 1) Бити м яч під час гри в гилки. 2) перен. Бити, лупцювати. 3) перен. Багато правити (про ціну). 4) перен. Багато набирати, накладати чого небудь … Український тлумачний словник • 4лупати — I луп ати а/ю, а/єш, недок., перех. Відбивати частини від цілого; колупати (у 1 знач.). || Віддирати, відокремлювати верхній шар чого небудь. || Розбиваючи, ламати що небудь. || Бити, лупцювати. II л упати аю, аєш, недок., фам. 1) Те саме, що… … Український тлумачний словник • 5лупцювання — я, с., розм. Дія за знач. лупцювати … Український тлумачний словник • 6лупцьований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до лупцювати … Український тлумачний словник

Ілюстрації

Lypzyvatu.jpg Lypzyvatu1.jpg Lypzyvatu2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

лупцюваті Дієслово, недоконаний вид. Корінь: -.

Див. також

Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

[httpадреса слова]

[адреса посилання]