Лозина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Лозина, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. Лозинка, лози́ночка.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ЛОЗИНА́, и, жін. 1. Одна стеблина лози. Замфір ходить поміж кущами, де тичку очеретяну поправить, де лист зайвий оскубе, де лозину підв'яже (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 190); Іван виламав з куща лозину і з колії зігнав безпечну корову (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 61); — Ну, як можуть бути гарні справи, коли ви працюєте так, що лозиною вас мало ганяти (Вадим Собко, Любов, 1935, 63); * Образно. Відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною (Степан Васильченко, I, 1959, 124); * У порівняннях. Струнка, як тополя, Гнучка, як лозина, Ростеш ти в коханні У батька дитина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 234). 2. Те саме, що лоза. А калина з ялиною Та гнучкою лозиною, Мов дівчаточка із гаю Виходжаючи співають (Тарас Шевченко, II, 1953, 342); На березі росли кущі срібної лозини (Петро Козланюк, Пов. і опов.., 1949, 79); Вироби з лозини досвідчених майстрів користуються на Вінниччині особливим попитом (Радянська Україна, 25.III 1965, 3); Згадались солов'ї у рідному селі, що заливались цілими ночами в недалекій лозині над річкою (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 21).

"Словопедія"

ЛОЗИНА

посвяти́ти лози́ною кого, жарт. Побити когось різкою. (Мати:) Він сьогодні таки доспівається, поки я посвячу його лозиною (С. Васильченко).

скуштува́ти (покуштува́ти) ві́ника (ки́я, лози́ни, рі́зок, нагаї́в і т. ін.). Бути побитим чим-небудь. Хоч і горілкою мати витерли, і чаєм з липовим цвітом напоїли, та проте довелося і віника скуштувати, і в кутку постояти (Остап Вишня); — Може, ти мене заведеш у такий двір, що й коляки скуштую... — Та в такий же то й думка завести, — жартує Чіпка (Панас Мирний); А що різок покуштують, так усі — нехай уже будуть певні… (А. Головко).

«Словники України on-line»

Лозина́ – іменник жіночого роду

(населений пункт в Україні) ________________________________________ відмінок однина множина називний Лозина́ родовий Лозини́ давальний Лозині́ знахідний Лозину́ орудний Лозино́ю місцевий на/у Лозині́ кличний Лозино́*

Іноземні словники

===українська-англійська Словник=== переклад на англійську : Spray

Ілюстрації

Лозина.jpg Лозина 1.jpg Лозина 2.jpg

Медіа

В теге EmbedVideo отуствует обязательный параметр.

https://www.youtube.com/watch?v=3sGRR0rmwYI&spfreload=10

Більше читайте тут: [1]