Листатий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Листа́тий, -а, -е. Имѣющій большіе листья. З широким,великим листям, пелюстками; широколистий(про рослини або візерунки).
Бур’ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. II. 78. Ум. Листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.
Здорові дикі груші та яблуні розкішно розкидають гіллясті листаті верхи (Н.-Лев., II, 1956, 391); Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги (Тют., Вир, 1964, 197).
