Латаття

Латаття, -тя, с. Раст. a) Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129. б) — жовте. Numphar luteum. ЗЮЗО. І. 129. в) Caltha palustris. ЗЮЗО. І. 115. Показувала їй ті лози над ставочком, ті листки широкого латаття по воді. Левиц. 514. Ум. Лататтячко.

Сучасні словники

ЛАТА́ТТЯ, я, сер. Водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті (Леся Українка, III, 1952, 196); Посередині [затоки].. зеленіло, ніби полив'яні тарілки, латаття з білими і жовтими квітками (Олександр Копиленко, Сон. ранок, 1951, 169); * Образно. Над гострими голками тополь, над широким лататтям кленів висне чудесна передвечірня сутінь (Вадим Собко, Любов, 1935, 110).