Кіхоть

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кіхоть, -хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Кіхоть, хтя, м. Коготь. Розгреба (курча) своїми кіхтями пісок на греблі. К. На неї уже давно чорти кіхті гострять.

КІ́ХОТЬ, гтя, чол.

1. Гостре загнуте рогове утворення на кінцях пальців багатьох птахів і тварин; пазур. Мохната лапа [ведмедиці], насторожена острими кігтями, грозила її груді (Іван Франко, VI, 1951, 19); Ось, підгорнувши білі крила, Одна [чайка] торкнулась до води, Знялась од хвиль, летить сюди, — У кігтях рибка б'ється біла (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 238); // перев. мн., розм., зневажл. Про довгі нігті людини. Так би, здається, схопилася, ускочила де їх та й учепилася кігтями в його [панича] баньки!.. (Панас Мирний, III, 1954, 228).

Ілюстрації

Psy-pies-com.jpg E40176748351911c1a84f3786e14ab6f.jpg 4727509290.jpg MAIN.jpg

Медіа

Див. також

https://educalingo.com/es/dic-uk/kikhot

Джерела та література

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 247.

Зовнішні посилання