Кужелина

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кужелина

, -ни, ж. = Кужіль. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.

Сучасні словники

КУ́ЖІЛЬ , желя, чол.,


1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу кужіль прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть кужіль та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими кужелями(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).

2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).

КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА]

(кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.

Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,кужівкою(Словник Б. Грінченка);
Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці(Леся Українка)

  • називний куже́лина куже́лини
  • родовий куже́лини куже́лин
  • давальний куже́лині куже́линам
  • знахідний куже́лину куже́лини
  • орудний куже́линою куже́линами
  • місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах
  • кличний куже́лино куже́лини

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання