Криво

Кри́во, нар. 1) Криво. Криво забив кілка. Хоч криво впріг, та поїхав так. Ном. 2) Не такъ, какъ слѣдуетъ, невпопадъ; ложно. Коли нога моя ступили криво. К. Іов. 66. В тім себе милиш і на криво цілиш. ЗОЮР. І. 317. Не свідкуй криво. Єв. Мр. X. 19.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРИВО. Присл. до кривий 1, 4, 6. — Ну, то вмивайся скоріш. — Н-не хочеться, криво потягаючись, так само протягла Юзя (Леся Українка, III, 1952, 659); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним. Заставлять його сіно на гарбу класти, накладе так, що тут же й розсунеться; ..кілок у тин заб'є — обов'язково криво (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 48). ♦ Криво дивитися на кого — що: а) дивитися на кого-, що-небудь з підозрою, неприязно; б) ставитися з недовірою, неприязню до когось, чогось. Більшість духовенства дивилася все криво на всякі.. проблиски свобіднішої думки (Іван Франко, XVI, 1955, 36); [Назар Петрович:] То-то директор на мене криво дивиться. Еге ж. Прискіпався на виробничій нараді (Любомир Дмитерко, Дівоча доля, 1960, 65); Криво всміхатися (всміхнутися, посміхатися, посміхнутися і т. ін.): а) усміхатися нещиро. — Мені подушок не треба, — криво посміхнувся постоялець, мовби виправдуючись (Олесь Гончар, II, 1959, 158); б) усміхатися глузливо, неприязно. Далекий гомін долітає до Хоми. Певно, біжать рятувати. Хома осміхається криво (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 65); — Звісно, зараз перед моїми вікнами Марсельєзу заспівають [робітники], — криво посміхнувся граф (Михайло Стельмах, I, 1962, 618); Криво свідчити — казати неправду, виступаючи свідком. — Чоловік може творити різні гріхи,.. він може.. брехати, криво свідчити, красти, вбивати, але гріх перелюбства такий великий, що його творити одному не під силу (Павло Загребельний, Диво, 1968, 482).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 340.