Кривий

Криви́й, -а́, -е́. 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15. 4) Криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229. 5) Кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс. 6) Кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40. 7) Криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. Ум. Кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРИВИ́Й, а, е. 1. Непрямий, вигнутий, покручений. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); Криві стежки вились по каменистій спадині (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 392); Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (Олександр Довженко, I, 1958, 307). Кривий танець — старовинний український весняний гуртовий танок; коло (див. коло 6). — Беріться у хрещика, у ворона, поведем кривого танця (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 425). 2. у знач. ім. крива, вої, жін., мат. Непряма лінія. До складу дискримінантної кривої можуть входити обвідна, геометричне місце особливих точок і окремі лінії сім'ї (Курс. мат. анал., II, 1956, 101). ▲ Замкнена (замкнута) крива лінія див. замкнений. 3. у знач. ім. крива, вої, жін. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. Крива виробництва молока невпинно підноситься завдяки зміцненню та удосконаленню кормової бази (Хлібороб України, 11, 1964, 4). 4. Який характеризується несиметричністю; перекошений, викривлений. Глянув же я на себе в дзеркало, так батечки! ..і рот кривий, і щоки позападали (Олекса Стороженко, I, 1957, 121); Криві ворота.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру... (Панас Мирний, I, 1949, 278); Я ж такий сумний і ніяковий, і у мене каблуки криві (Володимир Сосюра, I, 1957, 207). ♦ Крива усмішка; Кривий усміх — нещира, вимушена або презирлива усмішка. — Посватав! узяв добро! — шипіла вона [Маланка] з кривим усміхом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 30); Кілька кроків він ішов мовчки з тою ж кривою усмішкою, застиглою на губах (Андрій Головко, II, 1957, 518); Криве дзеркало: а) дзеркало, що дає неправильне зображення; б) (чого) спотворення чогось; Кривий на одне око — сліпий на одне око; одноокий. За ним їхали Мартин з своїм братом, кривим на одне око (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 283); Кривим оком дивитися (поглядати і т. ін.) на кого — що — підозріло, з неприязню дивитися на кого-, що-небудь, ставитися до когось, чогось. На козацьку Україну кривим оком поглядали (Словник Грінченка); Кривий погляд — підозрілий, неприязний погляд. На криві погляди він волів не зважати (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 209). 5. Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий. В жалю, в сльозах і гіркім смутку Богиня [Венера] сіла в просту будку, На передку сів Купидон; Кобила їх везе кривая (Іван Котляревський, I, 1952, 217); За ним [хлопчиною] щосили гнав старий, кривий на одну ногу садівник (Іван Франко, II, 1950, 101); Кривий швець приволік дволемішний плуг (Петро Панч, В дорозі, 1959, 31). 6. перен., розм. Те саме, що хибний; неправильний (у 2 знач.), помилковий. Він тепер соромився.. тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя (Панас Мирний, I, 1949, 363); Згадаймо, браття, кождий крок кривий, всі помилки, що важко промайнули (Іван Франко, XIII, 1954, 80); Марку шевському тяжко давалося життя. На кривих манівцях, якими рясніли сорок п'ять прожитих ним років, йому траплялося всього: і удач, і зривів, і раптових поворотів (Юрій Бедзик, Альма.., 1964, 79). ♦ Криве слово: а) несправедливе, образливе слово; заперечення. [Маруся:] Ні одного кривого слова я від нього не чула (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 275); б) нещира, лицемірна мова. — Не по правді сказав ти се, боярине... Бач, сонце.. закрило своє ясне лице, щоб не слухати твоїх кривих слів! (Іван Франко, VI, 1951, 47).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Кривий, -а́, -е́ 1) Кривой, искривленный. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ном. № 2982. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216. 2) Хромой. Усім подав вечеряти, а одному старому кривому вовкові нічого було дати. Чуб. І. 51. 3) Ложный, неправый. В моїх словах не знайдете лукавства, я знаю й сам, що просте, що кривее. K. Іов. 15. 4) криве слово. Противорѣчіе кому. Так уже її поважали, що, мовляв, і кривого слова боялись. Сим. 229. 5) кривим оком поглядати. Косо смотрѣть. На козацьку Україну кривим оком поглядали. Макс. 6) кривий танець. Весенняя хороводная игра. Чуб. III. 32. О. 1861. XI. Свид. 40. 7) криве зілля. Раст. Polygonum bistorta. Шух. І. 22. Ум. кривенький, криве́сенький, кривісінький. Така... гарна, тільки трошки кривенька. Рудч. Ск. II. 33. Горобчичок манісінький, на ніженьку кривісінький. Грин. III. 662.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КРИВИ́Й, а́, е́.

1. Непрямий, вигнутий, покручений. Блискають шаблі, миготять криві турецькі ятагани (Н.-Лев., III, 1956, 307); Криві стежки вились по каменистій спадині (Коцюб., І, 1955, 392); Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (Довж., І, 1958, 307).

Криви́й та́нець — старовинний український весняний гуртовий танок; коло (див. коло 6). — Беріться у хрещика, у ворона, поведем кривого танця (Кв.-Осн., II, 1956, 425).

2. у знач. ім. крива́, во́ї, ж., мат. Непряма лінія. До складу дискримінантної кривої можуть входити обвідна, геометричне місце особливих точок і окремі лінії сім’ї (Курс. мат. анал., II, 1956, 101).

∆ За́мкнена (за́мкнута) крива́ лі́нія див. за́мкнений.

3. у знач. ім. крива́, во́ї, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. Крива виробництва молока невпинно підноситься завдяки зміцненню та удосконаленню кормової бази (Хлібороб Укр., 11, 1964, 4).

4. Який характеризується несиметричністю; перекошений, викривлений. Глянув же я на себе в дзеркало, так батечки!..і рот кривий, і щоки позападали (Стор., І, 1957, 121); Криві ворота.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… (Мирний, І, 1949, 278); Я ж такий сумний і ніяковий, і у мене каблуки криві (Сос., І, 1957, 207).

◊ Крива́ у́смішка; Криви́й у́сміх — нещира, вимушена або презирлива усмішка. — Посватав! узяв добро! — шипіла вона [Маланка] з кривим усміхом (Коцюб., II, 1955, 30); Кілька кроків він ішов мовчки з тою ж кривою усмішкою, застиглою на губах (Головко, II, 1957, 518); Криве́ дзе́ркало: а) дзеркало, що дає неправильне зображення; б) (чого) спотворення чогось; Криви́й на одне́ о́ко — сліпий на одне око; одноокий. За ним їхали Мартин з своїм братом, кривим на одне око (Панч, Гомон. Україна, 1954, 283); Криви́м о́ком диви́тися (погляда́ти і т. ін.) на кого — що — підозріло, з неприязню дивитися на кого-, що-небудь, ставитися до когось, чогось. На козацьку Україну кривим оком поглядали (Сл. Гр.); Криви́й по́гляд — підозрілий, неприязний погляд. На криві погляди він волів не зважати (Жур., Вечір.., 1958, 209).

5. Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від другої; кульгавий. В жалю, в сльозах і гіркім смутку Богиня [Венера] сіла в просту будку. На передку сів Купи-дон; Кобила їх везе кривая (Котл., І, 1952, 217); За ним [хлопчиною] щосили гнав старий, кривий на одну ногу садівник (Фр., II, 1950, 101); Кривий швець приволік дволемішний плуг (Панч, В дорозі, 1959, 31).

6. перен., розм. Те саме, що хи́бний; неправильний (у 2 знач.), помилковий. Він тепер соромився.. тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя (Мирний, І, 1949, 363); Згадаймо, браття, кождий крок кривий, всі помилки, що важко промайнули (Фр., XIII, 1954, 80); Маркушевському тяжко давалося життя. На кривих манівцях, якими рясніли сорок п’ять прожитих ним років, йому траплялося всього: і удач, і зривів, і раптових поворотів (Ю. Бедзик, Альма.., 1964, 79).

◊ Криве́ сло́во: а) несправедливе, образливе слово; заперечення. [Маруся:] Ні одного кривого слова я від нього не чула (Стар., Вибр., 1959, 275); б) нещира, лицемірна мова. — Не по правді сказав ти се, боярине… Бач, сонце.. закрило своє ясне лице, щоб не слухати твоїх кривих слів! (Фр., VI, 1951, 47).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

 кривий -а́, -е. 1) Непрямий, вигнутий, покручений. 2) у знач. ім. крива́, -во́ї, ж., мат. Непряма лінія. 3) у знач. ім. крива́, -во́ї, ж. Лінія, якою графічно зображують співвідношення кількісних показників якого-небудь процесу. •• Крива́ збу́ту ек. — графічне зображення математичної залежності між рівнем цін та обсягами товарів, які можуть бути куплені на ринку за тим чи іншим рівнем цін.

4) Який характеризується несиметричністю; перекошений, викривлений. Крива усмішка. •• Криве́ дзе́ркало — а) дзеркало, що дає неправильне зображення; б) (чого) спотворення чогось.

Криви́й по́гляд — підозрілий, неприязний погляд.

5) Який має одну ногу пошкоджену або коротшу від іншої; кульгавий. 6) перен., розм. Те саме, що хибний; неправильний (у 2 знач.), помилковий.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Кривий — лінія в евклідовому просторі або в многовиді.