Кресало
Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? Курець. А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980 — Т. 6. — С. 86.
КРЕСА́ЛО, а, сер.
Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Мар'ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (Михайло Стельмах, I, 1962, 178).
Словник синонімів
КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм.,КРЕСИ́ВО діал.,ОГНИ́ВО заст.Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Левада); Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний); Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок); У людну палату увійшло кілька чоловік - в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива, солі (С. Скляренко).
Етимологія
КРЕСА́ТИ
- псл. kresati (krešǫ);
- дальші зв’язки непевні;
- пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;
- зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;
- вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;
- спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;
- немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);
- р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
- креса́к «рушниця»
- креса́ло «шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира»
- кре́сево «кресало»
- креси́во
- креси́ло «тс.»
- кресни́ця «крем’яний курок у рушниці»
- кресь (виг.)
- крешели́нє «тс.»
- кріс «тс.»
ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ
| Слово | Мова |
|---|---|
| краса́ць | білоруська |
| крэ́сіць | білоруська |
| křesać | верхньолужицька |
| κρέκω «б’ю, стукаю» | грецька |
| *(s)ker- «краяти, відтинати» | індоєвропейська |
| krāsns «тс.» | литовська |
| krósnis «піч» | литовська |
| krešėˊti | литовська |
| krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) | литовська |
| sklem̃pti «різати, тесати, стригти» | литовська |
| kśasaś | нижньолужицька |
| krzesać | польська |
| kresati (krešǫ) | праслов’янська |
| krešǫ | праслов’янська |
| krasa «краса» | праслов’янська |
| kremy | праслов’янська |
| kremene | праслов’янська |
| kremsati | праслов’янська |
| česati | праслов’янська |
| kremy | праслов’янська |
| креса́ть «кресати» | російська |
| креса́ль «кресати» | російська |
| кресати | сербохорватська |
| kresať | словацька |
| kresáti | словенська |
| кро́сна «ткацький станок» | українська |
| klestiti «обрубувати гілля; каструвати» | чеська |
| křésati | чеська |
Джерело: Онлайн-бібліотека "Горох"
Ілюстрації
