Краще

Краще, нар. Лучше.

КРА́ЩЕ, присл.

1. Вищ. ст. до гарно, добре 1,3 і хороше; ліпше. Ніхто краще за неї не гаптував у п'яльцях (Панас Мирний, IV, 1955, 337); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Леся Українка, III, 1952, 478); Добре нам мати на світі хорошого друга, Друзів — ще краще (Максим Рильський, III, 1961, 200); // у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого. Хворому стало краще.

Тим краще — тим сприятливіше, тим вдаліше, щасливіше для когось. [Лікар:] Прочитає [панночка] останнє слово науки і думає, що вже всю мудрість проглинула. По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще (Леся Українка, II, 1951, 40).

2. у знач. част. Уживається для підкреслення переваги чогось над чимось; ліпше. Ходімо краще додому.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 330.