Краснопись

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Красно́пись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КРАСНОПИСЬ або КРАСНО́ПИС, у, чол. Те саме, що каліграфія. Це був урок краснопису. Галя [чорненька] і Галя [біленька] старанно виводили літери (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 20).

// у знач. КАЛІГРА́ФІЯ, ї, жін. Уміння, майстерність писати чітким, рівним, гарним почерком; краснопис, чистописання. Учні з галасом займають свої місця. Останній урок — каліграфія (Петро Колесник, Терен.., 1959, 22);

// Гарне письмо. Нарешті сідає [пан Субота] біля свого бюрка, на якому лежить розпростертий, дрібнесенькою, перловою каліграфією писаний.. лист (Іван Франко, VIII, 1952, 84).

Ілюстрації

Краснопис1.jpg Краснопис2.jpg Краснопис3.jpg

Медіа