Красити
Краси́ти, -шу́, си́ш, гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 26З. Ой рясна красна калинонька в лузі, ряснішекрасніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428. 2) Красить, окрашивать. Да пішов дощик краплистий, да уродив черчик черчистий, да не вміла Маруся носити, да не вміла красити. Мет. 233. 3) — рід. Свадебный обычай въ понедѣльникъ: перевязывать женщинамъ волоса красными нитками по полученіи извѣстія о цѣломудріи новобрачной. Красять рід, шо хороша молода. Мил. 125.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРАСИТИ, крашу, красиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Горе тільки рака красить (Укр.. присл.., 1955, 33); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (Н.-Лев., І, 1956, 349); Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм (Гончар, III, 1959, 263).
КРАСИТИ, крашу, красиш, недок., перех., розм., рідко, 1. Те саме, що фарбувати. Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Мирний, V, 1955, 310).
Те саме, що забарвлювати (не рев. в червоний колір). Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (Вас., І, 1959, 159)
Ілюстрації
|
|
|
|
