Костенко Юлія Миколаївна

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Виробнича (за спеціалізацією «Управління електронним навчанням») практика

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням української мови та літератури №260 міста Києва Shkola1.jpg

Зміст

Моніторинг впровадження ІКТ в освітній установі

Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з заступником директора з навчально-виховної роботи Неклюдовою Зоєю Дмитрівною та заступником директора з виховної роботи Щербиною Іриною Володимирівною

- Зоє Дмитрівно, інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у наш час стали невід’ємною складовою навчально-виховного процесу в школі. А що Ви думаєте з цього приводу?

Неклюдова Зоя Дмитрівна

- Звичайно ІКТ зараз займає високу позицію в навчально-виховному процесі. Вільне володіння ними є складовою базової освіти. Впровадження в освіту ІКТ сприяє підвищенню її якості, а також удосконаленню організації роботи освітнього закладу та управління ним.

Не варто нікого переконувати в тому, що сьогодні до школи в перший клас приходять зовсім інші діти. Діти, для яких поняття комп’ютер, інтернет, сайт, вай-фай, смартфон, айфон, онлайн-гра більш зрозуміліші, ніж окремим дорослим. За останні роки комп’ютери настільки стрімко увійшли в усі сфери повсякденної діяльності суспільства, що перед сучасною школою дедалі гостріше постає завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві через формування відповідних компетентностей у процесі навчання починаючи з початкової школи.

Головним завданням нашої школи за останні роки стала модернізація матеріально – технічної бази і, зокрема, придбання та активне впровадження в педагогічний процес засобів Інформаційних та комунікаційних технологій.. Адже ще років п´ять тому ми і мріяти не могли про те, що сьогодні маємо насправді.

Початком цих процесів стало отримання мультимедійних комплексів (інтерактивної дошки, комп’ютера, проектора) для НУШ.

На жаль, не усі навчальні кабінети школи забезпечені комп’ютерною технікою. Наступним етапом технічної модернізації школи є об’єднання всіх комп’ютерів у єдину шкільну мережу, та під’єднання їх до мережі Internet, наявний провідний інтернет, встановлена система роутерів, Wi-Fi. Одним з головних завдань, які вирішують засоби ІКТ є створення єдиного інформаційного простору для учасників навчально – виховного процесу.

- Як зараз використовують ІКТ в своїй роботі вчителі?

- На сьогоднішній день вчителі використовують як готові програмні педагогічні засоби, так і власні презентації, електронні проекти, відеоматеріали, забезпечуючи мультимедійний супровід на уроках та під час проведення позакласних, виховних заходів, родинних свят. Використання комп’ютера в початковій школі в основному зорієнтоване на ігрові форми, та роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру, в основній та старшій школі – на роботу з програмним забезпеченням навчально-тренувального, дослідницького характеру та контролю знань учнів. Комп´ютер використовується як незамінне джерело навчальної інформації, як наочний посібник, тренажер, засіб діагностики та контрою. Новітні мультимедійні засоби навчання відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості як вчителям, так і учням. ІКТ дозволяють зменшити непродуктивні витрати живої праці вчителя, змінити саму технологію надання освітніх послуг, забезпечити інтенсифікацію діяльності вчителя і учнів на уроці.


- Які переваги використання ІКТ в роботі?

Щербина Ірина Володимирівна
- Використання ІКТ дозволяє оптимізувати процес обміну інформацією, зменшити обсяг роботи адміністратора системи освіти та дозволяє йому приймати ефективні управлінські рішення.

Також дає змогу готувати уроки на сучасному рівні, більше цікавому для сьогоднішніх учнів.






Вивчаючи досвід використання ІКТ в управлінській діяльності ми прийшли до висновку, що використання засобів ІКТ в організації та плануванні діяльності загальноосвітнього навчального закладу дає наступні переваги, а саме:

· підвищення ефективності навчального процесу;

· можливість управління з використанням результатів попередньої діяльності;

· прийняття більш ефективних управлінських рішень;

· підвищення об’єктивності в оцінці діяльності вчителів та учнів;

· більш ефективне управління пізнавальною діяльністю учнів;

· можливість прийняття більш виважених рішень, які стосуються підвищення результативності навчання;

· оперативний доступ до організаційної інформації стосовно діяльності освітнього закладу;

· економія як матеріальних, так і людських ресурсів;

· вільний час на вирішення важливих питань;

· скорочення обсягу рутинної роботи.

Використання учителями та адміністрацією школи сучасних технічних засобів та інтернет ресурсів дає можливість значно покращити результати навчально-виховного процесу, діяльності закладу в цілому.

ІК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування

Серед вчителів спеціалізованої школи з поглибленим вивченням української мови та літератури № 260 міста Києва було проведено анкетування на тему - ІКТ-компетентність вчителя. Результати опитування та аналізу Ви можете побачити в наданих та опрацьованих нами діаграмах. Учителі охоче погодилися пройти дані анкети.

Для перегляду анкети перейдіть за посиланням

Результати анкети знаходяться тут

Аналіз ІТ інфраструктури навчального закладу

Інформаційно-комп’ютерні технології здійснюють вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів.

Початкова школа - фундамент, від якості якого залежить подальше навчання дитини, і це накладає особливу відповідальність на вчителя початкової школи. На цьому етапі важливо розвинути активність, самостійність, зберегти пізнавальну активність і створити умови для гармонійного входження дитини в освітній світ, підтримати його здоров'я та емоційне благополуччя. Саме ці якості учнів і розвиваються з впровадженням ІКТ в освітній процес. Використання інформаційних технологій відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, надають абсолютно нові можливості для творчості, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

В роботі вчителі використовують готові мультимедійні презентації , створюють власні мультимедійні навчальні програми та презентації, проекти, використовують засоби мережі Інтернет у навчальній та позакласній роботі.

На уроках математики, природознавства вчителі користуються мультимедійними підручниками. Це дає можливість досягнення наступних педагогічних ідей:

- підвищення пізнавального інтересу учнів;

- забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмету;

- підтримка групових та індивідуальних форм навчання;


Але не тільки електронні диски з готовим для роботи матеріалом використовують вчителі початкових класів в роботі. Використовуючи програму Power Point, вони готують цікаві презентації, які застосовуються на уроках для вивчення нового матеріалу. Завдяки цій програмі вчителі складають презентації по найрізноманітнішим темам і предметам. В ході уроку використовують різні види і форми роботи: тестування, самостійна робота, практична робота, робота в парах, групах, словникова робота, робота з підручником, диференційовані завдання. Діти активно працюють на уроці.

Інтернет - це глобальна інформаційна мережа, яка включає в себе електронну пошту, пошукові системи і допомагає здійснювати доступ до різних інформаційних ресурсів.

Уроки з використанням ІКТ є одним з найбільш важливих результатів інноваційної роботи в нашій школі.

Таким чином, ІКТ істотно допомагають педагогу в його роботі. Це і підбір додаткового текстового та ілюстративного матеріалу,створення карток з індивідуальними завданнями та додатковими пізнавальними текстами, створення електронної бази моніторингу, систематизація і збереження особистих методичних напрацювань, підготовка звітної документації, оформлення навчальних стендів. Все це дозволяє при більш низьких тимчасових витратах отримати більш високий результат в навчанні дітей:

- застосування ІКТ на уроках підсилює позитивну мотивацію навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів;

- використання ІКТ дозволяє проводити уроки на високому естетичному та емоційному рівні; забезпечує наочність, залучення великої кількості дидактичного матеріалу;

- підвищується обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5-2 рази; забезпечується високий ступінь диференціації навчання.

- розширюється можливість самостійної діяльності;

- забезпечується доступ до різних довідкових систем, електронних бібліотек, інших інформаційних ресурсів.


Але поряд з перевагами використання ІКТ виникають різні проблеми як при підготовці до таких уроків, так і під час їх проведення:

- не у всіх учнів є комп’ютер в домашньому користуванні;

- у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету;

- додаткові витрати часу на підготовку до уроку;

- існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

ІКТ - це не мета, а засіб навчання. Комп'ютеризація повинна стосуватися лише тієї частини навчального процесу, де вона справді необхідна.

Допомога педколективу в освоєнні ІКТ

З опитування педагогічного колективу видно, що школа частково забезпечена інформаційно-комунікаційними технологіями, але не всі кабінети мають технічне обладнання. Тож через брак обладнання у вчителів виникають певні труднощі з їх використання на уроці, крім цього, є вчителі, які мають недостатню комп’ютерну грамотність. Більша половина педагогічного колективу відвідувала курси підвищення кваліфікації, вебінари, онлайн-курси щодо впровадження та використання ІКТ.

ІКТ - чи готові педагоги до цього?

Виступ на педраді стосовно ІКТ

Через останні події освітній процес нашої країни зазнав багатьох змін. Почалось активне впровадження дистанційного навчання. Але більшість навчальних закладів в сучасних реаліях до цього не готова.

Для того,щоб покращити організацію та результативність онлайн навчання, потрібно пройти тернистий шлях, крок за кроком. По-перше, необхідно створити антикризову команду, яка буде комунікувати з усіма учасниками процесу через канал/чат в Телеграмі (чи Вайбері, якщо всім так зручніше) і повідомляти про загальні новини та ті, які безпосередньо стосуються освітнього закладу. Підключити одну з платформ для відеоконференцій, наприклад, Zoom (вартість використання 15 долл. на міс).

Організувати інструктаж для вчителів, тьюторів та адмінперсоналу щодо правил гігієни, умов роботи на найближчий час, забезпечити їх інформацією щодо вірусу, карантину, каналів комунікації, умовами дистанційного навчання.

Для вчителів та тьюторів також потрібно провести тренінг з користування платформою Zoom і проведення онлайн-уроків через платформу відеоконференцій тощо. До речі, деякі інші платформи запропонували безплатний доступ для освітніх закладів, наприклад, ClassTime.

Потрібно організувати бібліотеку/каталог для вчителів та учнів (за бажанням і батьків) з додатковими ресурсами для навчання – е-книжками, мобільними додатками, сайтами тощо.

Для старшокласників найкраще влаштовувати 2-3 заняття по 90 хвилин. Для молодших школярів заняття не мають бути довшими за 30-40 хвилин і не більше, ніж 3 години загалом на день.

Для наймолодших (1-3 класи) можна використовувати ресурс з завданнями в ігровій формі “Розумники”, а також SeeSaw і відійти від системи відеоуроків. Тобто провести загальне ранкове коло, а потім проводити індивідуальні консультації за потребою. Для роботи вдома можна розробити пакуночки з фейковими грошами, прищепками, кубиками тощо і додати опис для батьків, що з тим можна робити, щось таке, щоб дитині було приємно і здавалося цікавою грою.

Важливо також провести інструктаж для учнів щодо використання онлайн-інструментів дистанційного навчання, які ви вирішили застосовувати. Наприклад, Evolution (аналог Google Classroom але з більшим функціоналом) доречно підключати як приватним та альтернативним освітнім закладам, так і державним. Сервіс поки що не має функції відеоконференцій, але дозволяє створювати для учнів різноманітні завдання, листуватися, вести онлайн-щоденник та фіксувати в цифрове портфоліо всі свої досягнення у навчанні (від академічної школи до дипломів з музики чи футболу, за участь в олімпіадах, чи якийсь документ про волонтерську діяльність, бланки самоаналізу, – наразі розробляється).

Тут можна розміщувати завдання для класу, презентації, відеолекції, каталог додаткових ресурсів (е-книжки, відео, сайти тощо), проходити деякі завдання онлайн з можливістю отримувати оцінку і фідбек від вчителя. Перевага платформи в тому, що її архітектура побудована на знаннях з нейробіології сприйняття інформації. Крім того, ведеться статистика і вчитель бачить, в кого з учнів, які є зони розвитку. Засновники готові підлаштовувати систему під потреби користувачів. Вартість користування обговорюється залежно від розміру школи.

Крім уроків через відеоконференції можна передбачити й інші формати навчання – майстерки, тренінги, консультації з тьюторами та психологом за бажанням.


Продумайте систему мотивації для активних і старанних, якщо у вас її ще немає. Наприклад, таку – зайшов онлайн – 1 балл, брав участь у процесі – 2 бали, класно попрацював – 3 бали, і потім дозволити обрати призи відповідно до місця у рейтингу – квитки в кінотеатр, рибалка з тьютором, екскурсія, фотосесія, імунітет від тьютора.

Для цього також можна скористатися додатком для створення ком’юніті ClassDojo. Зрозуміло, що така мотиваційна система має сенс не тільки під час карантину, а й при звичному режимі навчання.

Стосовно комунікаційних каналів доречно створювати невеличкі чати, так учасники чатів не будуть отримувати зайвого спаму. Інформацію для батьків краще постити на Фейсбуці, для школярів в Інстаграмі. Чати створюйте або у Вайбері, або у Телеграмі. Будьте на зв’язку з усіма учасниками процесу, генеруйте не тільки корисний, але й веселий контент – статті, меми, жарти, тематичні добірки книжок/фільмів/серіалів, фанові та навчальні відео, прямі ефіри, конкурси (найсмішніше фото з домашнім улюбленцем, тік-ток відео про школу/проект з більшою кількістю переглядів), опитування тощо.

Впевніться, що ваша комунікація відповідає наступним завданням:

– ви забезпечуєте учасників процесу актуальною і корисною інформацією щодо ситуації з карантином,

– розважаєте і пояснюєте, як знижувати тривожність (йога, консультація з психологом чи тьютором),

– навчаєте користуватися інструментами дистанційного навчання, популяризуєте онлайн-навчання,

– призвичаюєте учасників до спілкування і навчання онлайн,

– нейтралізуєте страх перед навчанням онлайн, зв’язуєтесь з батьками заради фідбеку як проходить процес навчання (в разі позитивного - ділитесь з іншими батьками, в разі негативного – продумуєте заходи щодо покращення).


При організації дистанційного навчання потрібна додаткова робота з командою в методичних чатах. Кожний член команди повинен мати чіткі інструкції, кожний отримує в рамках зазначених очікувань певну свободу. Всі мають можливість обмінюватися досвідом – що зайшло, а що ні, і робити пропозиції, як покращити ситуацію.

SeminarOne.jpg SeminarTwo.jpg SeminarThree.jpg SeminarFour.jpg

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо проектування інформаційного освітнього середовища навчальної установи

Основною метою проектування освітньо-інформаційного середовища має бути виховання здорової, гармонійно і всебічно розвиненої особистості. Ідея полягає в тому, що ставиться завдання сформувати відповідальну, соціально активну, творчо мислячу і працюючу особистість шляхом створення оригінальної системи безперервної освіти від народження дитини до входження її в самостійне життя. Змістове наповнення такої системи освіти, окрема, розробка підручників нового покоління вимагають новітніх наукових концепцій.

У теоретичному обґрунтуванні проектування освітнього середовища школи важливо виокремити кілька головних положень.

1. Навчальне середовище включає матеріальне середовище, психологічні чинники, соціальні відносини і призначається для забезпечення повноцінних умов для формування предметних і ключових компетентностей учнів.

2. Матеріальне середовище формується шкільною архітектурою, навчальним обладнанням і дидактичними матеріалами, сукупністю традиційних і сучасних засобів предметно-перетворювальної діяльності учнів.

3. Рівноцінними матеріальному середовищу мають бути стандарти психологічного й соціального середовищ.

4. Учні мають отримати можливість активно і незалежно навчатися за індивідуальною траєкторією в самостійно обраному, особистісно ціннісному інформаційному середовищі.

Отже, поставлені завдання вимагають створення оптимальних матеріальних психолого-педагогічних, санітарно-гігієнічних, організаційно-режимних і кадрових умов, які сприятимуть реалізації комплексу найважливіших заходів:

• створення педагогічних умов для повноцінного і гармонійного фізичного, розумового і духовного розвитку особистості;

• розроблення й апробування структури освітньо-інформаційного середовища як системи безперервної освіти.

• створення матеріально-технічної бази з урахуванням досягнень науки і техніки на основі використання новітніх комп’ютерних технологій;

• забезпечення позитивної психологічної атмосфери емоційного і фізичного благополуччя.

Модельоване освітньо-інформаційне середовище має бути таким, що розвиває дітей і саме розвивається. Водночас, необхідно враховувати три основні аспекти ідеї розвитку: постійний розвиток змісту і методів навчання, їх вплив на розвиток особистості і, як результат, – вплив на розвиток соціокультурного середовища мікрорайону, де розташований навчальний заклад. Освітньо-інформаційне середовище має забезпечувати зв’язок цілей і завдань виховання, навчання і розвитку учнів на кожному віковому ступені з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей дітей і підлітків.

Методичні рекомендації що до модернізації ІТ інфраструктури навчальної установи

Умови, необхідні для покращення процесів комп’ютеризації та інформатизації навчального закладу:

- забезпечення навчальних закладів новітньою коп’ютерною технікою. Для ефективної підтримки інформаційно навчального середовища школи потрібно розробити механізми її забезпечення достатньою кількістю одиниць сучасної комп’ютерної та цифрової техніки, а також її своєчасного оновлення. Доцільно забезпечити кожний навчальний клас мультимедійним комплексом (цифровий проектор, мультимедійна дошка та персональний комп’ютер педагога);

- забезпечення навчальних закладів доступом до мережі Інтернет. Для успішного впровадження коп’ютеризації навчальних шкіл України необхідно забезпечити кожний загальноосвітній навчальний заклад якісним доступом до мережі Інтернет. Якісне підключення до мережі Інтернет сприятиме формуванню й розвитку інформаційно-навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечить постійний доступ до сховища електронних освітніх ресурсів, дозволить реалізувати технології дистанційного й змішаного навчання. Для більш ефективного залучення й використання мобільних пристроїв, доцільно упровадити бездротові локальні мережі (Wi-Fi), що дозволить забезпечити й оптимізувати доступ до Інтернет з більшості навчальних класів;

- оновлення санітарно-гігієнічних вимог. Відкритим залишається питання розроблення санітарно-гігієнічних вимог до використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Існуючі вимоги не відповідають умовам сучасності й потребують оновлення, зокрема розроблення вимог до використання, окрім ПК, й інших комп’ютерних пристроїв: ноутбуків, планшетів, електронних книжок та ін;

- стандартизація вимог до електронних освітніх ресурсів. Для забезпечення якості електронних освітніх ресурсів необхідне розроблення й упровадження на державному рівні процедур їх стандартизації та сертифікації, створення відповідних національних стандартів, їх гармонізація з міжнародними.

Методичні рекомендації щодо формування ІК- компетентності вчителів, вихователів освітньої установи

ІКТ-компетенції вчителя визначають як здатність педагога розв’язувати професійні завдання з використанням засобів і методів інформатики й ІКТ, а саме:

– здійснювати інформаційну діяльність зі збору, обробки, передавання, зберігання інформаційного ресурсу, з продукування інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;

– оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;

– організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу й інтерактивним засобом, який функціонує на базі засобів ІКТ;

– створювати і використовувати психолого-педагогічні методики контролю і оцінювання рівня знань учнів, їх просування в навчанні;

– здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмета.

Науковці, які розробляють цю проблему, наголошують на тому, що вчитель, який використовує у своїй діяльності ІКТ, повинен психологічно бути готовим до постійного вдосконалення своїх знань. У зв'язку з цим ще в стінах ВНЗ (вищий навчальний заклад) у майбутнього вчителя необхідно формувати і професійну готовність до постійної самоосвіти і підвищення кваліфікації в галузі ІКТ.

Отже, щоб отримати ІКТ-компетентного вчителя, навчальному закладу необхідно організувати методичну, технічну та мотиваційну підтримку. Розв’язання задач формування і розвитку ІК-компетентності вчителів шкіл тісно пов'язане з урахуванням нових соціальних і особистісних запитів учнів, процесів інтеграції, багаторівневості і профілізації в шкільній освіті. Це спричиняє необхідність врахування нових факторів, що входять до методичного контексту підготовки майбутніх учителів у системі вищої педагогічної освіти в галузі використання засобів і методів інформатики й ІК в освіті: організаційно-методичне забезпечення викладання предмета; стан предметної галузі в науковому і технологічному плані; спеціальну підготовку викладачів у галузі інформатики та ІКТ. Стає очевидним, що професійні якості вчителя істотно залежать від готовності освоювати і використовувати у своїй роботі нові методи, форми і засоби навчання, у тому числі на базі ІКТ.