Кори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну. О. 1861. III. 16. 2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити. Кв. І. 49.
