Коняр
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Коня́р, -ра́, м. Конюхъ; пастухъ лошадей. Радом. у. Вх. Уг. 246.
Сучасні словники
КОНЯ́Р, а́, ч. Фахівець із конярства; той, хто займається конярством. Відповідно до запитів епохи конярі.. поставили за мету вивести швидких на рисі, сильних і нарядних упряжних коней (Конярство, 1957, 46);— Нашій Батьківщині потрібні мільйони й мільйони породистих коней. І країна чекає від конярів дальших успіхів (Вишня, II, 1956, 57).
Ілюстрації
Іншими мовами
[рос.] коневод;конюх;
[англ.]horse-breeder;
[япон.]くちとり【口取り】;べっとう【別当】;
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 277.
