Конина

Кони́на, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.

Словник UA

1. Кінське м'ясо; конятина.

2. розм. Кінь (у 1 знач.); заморений, слабосилий кінь;

Ілюстрації

Джерела та література

• Татари споживали конину й баранину (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125);
• Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (Гончар, І, 1954, 244).
• Малі сани тягнула рудава конина (Коб., Вибр., 1949, 336);
• Конина смирна, якраз для такого кіннотника, як ти (Тют., Вир, 1964, 193).