Козачий

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Козачий, -а, -е. Казачій. Сонце гріє, вітер віє на степу козачім. Шевч.

Сучасні словники

1. КОЗА́ЧИЙ, а, е. Те саме, що козацький. Спасибі, дідусю, що ти заховав В голові столітній ту славу козачу: Я її онукам тепер розказав (Тарас Шевченко, I, 1963, 139); Гей, шумить, цвіте й сьогодні Славна та пора, Як ішли козачі сотні 3 Дону до Дніпра (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 15); Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка (Марко Вовчок, I, 1955, 338); Громада якось не подумала, щоб опікуна до нас настановити. А ми були козачі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 173); Козача вдача гучно одкликалася в старому серці (Панас Мирний, I, 1949, 183).
2. КОЗА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до козак 1—3. Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); Остап зібрав собі гарне військо козацьке потроху і вже був напоготові йти на турка (Марко Вовчок, I, 1955, 331); З-за гори доноситься гомін, ..чується маршова козацька пісня... (Панас Мирний, III, 1954, 202);
Належний козакові, козакам. Перед моїми очима ніби по Дніпрі заворушились козацькі чайки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); — А були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали (Гнат Хоткевич, I, 1966, 96);
Який походить із козаків. Козацький рід;
Власт. козакові, козакам. [Василь:] Зосталося одно Запоріжжя, де ще живуть козацькі звичаї, де воля подає руку то одному безталаннику, то другому... (Панас Мирний, V, 1955, 113); [Дівчата:] Ти думав, як зодягся по-козацькому та пістоль за пояс, то уже й козак? Еге, наберись козацького хисту поперед! (Степан Васильченко, III, 1960, 18).

Ілюстрації

Screenshot 59.png Авіп.png 1233.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 210.

Зовнішні посилання