Ковбанюга

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ковбаню́га, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня. - котловина або глибока яма наповнена водою.

Н-д: 1)"Не шукай моря, — і в ковбані втопишся. Чуб. І. 294." 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. 3) Він згромадив усі води у моря великі і на дні їх ковбанюги поховав навіки. [[]]

Ілюстрації

DSCF0516.jpg

IMG 20170729 120421-1.jpg

Медіа


Іншими мовами

1) ковдоба, ковдовбина, колодовбина, (глубокая лужа) баюра, бакай (-кая); 2) -добашина, -добина, -добоина https://translate.academic.ru/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D0%B0/ru/

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 260.